пʼятниця, 30 грудня 2016 р.

Книжкове-підліткове

А пригадуєте, як майже три роки тому, ще розгублені і спантеличені, ми питали один одного: як же так сталось, що трапилось, ми ж одні й ті самі книжки у минулому (читай - радянському дитинстві) читали?

Правда, одні? А якщо гарно пригадати, то не зовсім.

неділя, 25 грудня 2016 р.

Nothing personal

Just business.

Список пассажиров, находившихся на борту Ту-154 Минобороны России


«Радио тысячи холмов»: СМИ как орудие преступления
Диктор зло - Esquire исследовал стенограммы руандийского «Радио Тысячи холмов» и выяснил, как проправительственная пропаганда помогала убивать десятки тысяч людей.


Yours sincerely, Karma (тушь с поля ну вы поняли)

Від автора: як завжди, коли ми маємо справу з тим, що відбувається на території, підконтрольній опг фсб-рпц (у документах вона називається "росія"), не можна з впевненістю відкидати державний тероризм на її власних теренах. Але і в цьому випадку для вояків гібридної війни - це така ж карма, як для тих, хто вперто ігнорує закони матеріального світу, встромляючи пальці у розетку чи переходячи дорогу просто перед автівкою.

субота, 24 грудня 2016 р.

100 years of Schedryk - Carol of the Bells

І знов я зі сторіччям :) Рівно сто років тому світовий символ Різдва - український "Щедрик" Миколи Леонтовича було виконано вперше.



Усе про невідомі факти написання найвідомішої української пісні, а також нові подробиці, здавалося б, добре знайомої музичної композиції, у т.ч. мій переклад на російську історії про те, як "Щедрик" перелетів за океан - у цьому дописі.

вівторок, 20 грудня 2016 р.

Q with no A

Ніяк не можу вирішити, чи може бути не інсценована реальність настільки сценарно виваженою у кожному стоп-кадрі? "Гадячий" досвід загострив відчуття керованості у процесах, можливо, занадто.

У конкурсі “Україна очима москалів” переміг пан Василь зі Львова, який виклав очима москалів триметрове слово “Україна”, всі згадали цей анедот. Це вам не календарики хвойдарні з сирійками ліпити, да...

неділя, 18 грудня 2016 р.

B&W або Століття Якова

Чорно-білий сезон - гарна нагода внести до блогу трохи графіки, а разом з тим хоча б на час написання допису припинити страждати через те, що примудрилась не потрапити на виставку робіт Якова Гніздовського, що проходила минулого літа в Національному художньому музеї.

Майже 100 років тому, 27 січня 1915 року народився один із найвідоміших у світі галицьких митців ХХ століття Яків Гніздовський. Його твори “Зимовий пейзаж” і “Соняшник” прикрашали президентські апартаменти у Білому Домі (Вашингтон), коли їх у 1961–1963 роках займав Джон Фіцжеральд Кеннеді. До проголошення незалежності України художник був мало відомий у своїй Вітчизні, хоча його твори ще 1963 року експонувалися на виставці американської графіки в Москві.

четвер, 15 грудня 2016 р.

WWIII

"Коли настане день, закінчиться війна" (не те щоб я ще хоч трохи поважала славу-"не-твоя-війна"-вакарчука, але просто рядок гарно ліг), то на світ Божий повиповзають таргани (найрозумніші вже лізуть чомусь саме до нас через кордон під маскою ганімих путіним лібєралав), що не кліпнувши оком казатимуть: а я всігда бил(а) протів, вот савсєм катєгарічєскі нє ЗА. Ви всьо врьоті!

Йа-йа. Ми всьо врьоті, а вот рукопісі нє горят і скріншоти не тліють, і крим підозріло ваш (щоправда, без золота скіфів), хоча і не бутерброд, і Болотов днями розпатякався про те як не укри, а самі по собі в линири шмаляли. Па дєтям бамбаса, да. То лі ішшо будєт, курочкі маі, коли кодло почне валити одне одного (хто виживе, звісно).

Галерея, минулого жовтня виповзло у стрічці (як я її не чистила, а воно все лізло і лізло, лізе і сьогодні).


Асси, чьо. От буквально - asses. Контора глубокого буріння, дна немає. Пруф: календар "Укокошенньіе".

понеділок, 12 грудня 2016 р.

***

Людина із flesh and blood залишає людині-функції (ох вже цей "кінець року"!) музичне вітання, щоб слухати час від часу.

вівторок, 29 листопада 2016 р.

"Укриття"

Можна я не буду кепкувати над телепнем-французом, якого чи то заарештували на росії за заявою хронічного плагіатора чи ні? І про вкид "театр на Подолі" теж не буду. Dust in the wind оце все.

Головне за сьогодні - ура. Світ це зробив, ще трохи прибрав бруд за совком. Немає нічого страшнішого за так милий московітським недоумкам "ядєрний пєпєл", і хоча декому він допоміг назавжди вилікуватись від імерських амбіцій, їх таку ціну ніхто сьогодні платити не змусить, на щастя.


Сьогодні на Чорнобильській АЕС відбулася урочиста церемонія з нагоди успішного завершення насування арки Нового Безпечного Конфайнмента – ключового етапу перед завершенням у листопаді 2017 року міжнародної програми, спрямованої на перетворення ЧАЕС на екологічно безпечний об’єкт.

Це найбільша у світі рухома конструкція, яка коли-небудь будувалася людством. Новий безпечний конфайнмент вражає своїми розмірами: близько 165 метрів завдовшки, 260 метрів завширшки і 110 метрів заввишки. Нове укриття вище за американську Статую Свободи і лондонський Біг Бен. Хоча воно і поступається паризькій Ейфелевій вежі за висотою, але з металу, використаного для будівництва споруди в Чорнобилі, можна було б побудувати три таких вежі.

Це унікальна споруда, задля будівництва якої свої зусилля разом з Україною об'єднали 28 країн-донорів. Загальна вартість проекту - 2,15 мільярда доларів США. Для порівняння: міжпланетний проект НАСА "Кьюріосіті", мета якого - дослідження Марсу за допомогою наукової лабораторії, що вже доставлена на цю планету, коштував 2,5 мільярда доларів.

Структуру побудувала компанія «Новарка», що є консорціумом двох французьких будівельних компаній – «Вінсі Конструксьон» і «Буїг Конструксьон». Роботи розпочалися у 2010 році.
Ця величезна споруда вартістю €1,5 млрд. є найважливішим елементом Плану здійснення заходів на ЧАЕС, до якого увійшли понад 300 програм і заходів. Реалізація цього плану вартістю €2,1 млрд. фінансується з Чорнобильського фонду «Укриття», створеного у 1997 році міжнародною спільнотою. ЄБРР управляє цим фондом та водночас є його найбільшим вкладником.

Герметизацію нового конфайнменту планується закінчити восени 2017 року. Відтоді четвертий реактор, а разом із ним 200 тонн залишків ядерного палива, 43 тисячі кубометрів високорадіоактивних відходів, 630 тисяч радіоактивних відходів і чотири тонни радіоактивного пилу буду поховані щонайменше на 100 років.

За матеріалами ЄБРР та ВВС 

Рекомендую також переглянути таймлапс з сайту ЄБРР у повному вікні - вражає.

неділя, 27 листопада 2016 р.

MTSA - Amanite

And now, ladies and gentlemen, the blog is back to "being creative" :) I wish I could feel sorry for persistent hiccups of the person who brought this brilliant stupidity to life but I can not.

Anyway, зустрічайте - мухомор від МТСА, практично у продовження теми лікарських рослин. «Vergiftet sind meine Lieder…» :). 
Я дуже давно хотіла вишити цю лялечку, але навіть на відшиві у блозі Марі-Терез ніжка гриба губиться на тлі тканини, і це ж вишито товстішими за бавовну ДМС шовковими нитками. Тож мрія втілилась у життя коли я придбала мурано кольору "граніт" (здається, так називається). 

Звісно, основа не така витончена як льон, але ж і у мене очі не позичені. Компенсацією цієї невеличкої естетичної втрати стало відкриття, що на темному фоні акварельні дизайни МТСА перетворюються на пастель. Чи варто казати, що вишивання було величезним задоволенням?


Чого не скажеш про фотографування, яке вкотре можна назвати спринтерським. П"ять хвилин на все про все, тут уже не до розгладжування тканини і ста тищ композицій. Schneller, schneller!

субота, 26 листопада 2016 р.

"Душомор"


Йшов десятирічний Славік по вулиці. Цукерки, портфель, мультики, футбол з друзями, листя під ногами, сонечко, ґави, яких неодмінно треба ловити. Дитинство. Всі ж були дітьми?.. Тільки-но розпався якийсь Союз і прапор не червоний, а синьо-жовтий. Та радіо-брехунець просить депутата Зайця не стрибати по Раді. Але ж наче нічого не змінилось. Мама, тато, дідусь, бабусі - всі десь поруч. Все добре, безпечно, райдужно.

Та раптом маленький пам'ятник, навіть не згадаю, де саме і коли я його побачив: стухаюче дівча в українському віночку і сорочці. "1932-1933". І руками обхопила своє обличчя. Згасає Уляна. Це потім я прозвав той пам'ятник Уляною.

І кожне зернятко дитячого життя,
Що спухло з голоду, тоді й тоді. І кожен день Тоді щодня...

четвер, 24 листопада 2016 р.

Clear Sky

Нарешті я знаю, куди утилізуються ті, хто у дитинстві мріяв стати політиком, але чомусь ним не став. Вони йдуть працювати синоптиками. Тільки так я можу пояснити, чому у прогнозі погоди на сьогодні-вчора було ясне сонечко посеред похмурого "до" та "після", і чому сонечка не було по факту ані найменшого промінчика, ані натяку на нього.
Плани сфотографувати нову вишивку залишаються планами, а поки я вирішила нагадати, як виглядає небо :)

У вересні в Музеї авіації проходило авіашоу, на яке привезли багато нових експонатів. Запрошую переглянути всі знимки у альбом на галереї, тут покажу лише кілька.


Шоу тривало два чи три дні і викликало шалений ажіотаж. Коли чоловік скомандував "виходимо" у місці, яке жодним чином не нагадувало "поле з літачками", я одразу зрозуміла чому: навіть на кілометровій відстані від музею вже не було місця для паркування.

понеділок, 21 листопада 2016 р.

Moody lines

Ніщо не береться нізвідки і не зникає нікуди.
Тому все буде так, як має бути, за усім шумом і димовими завісами.
Більшість населення завжди є тими, кого ведуть. Наївно вірити у протилежне.
Але.
Навіть ця більшість стає дорослішою і потроху, набиваючи гулі, виліковується від схильності творити кумирів та шукати месій. Вчиться задавати питання. І вороття назад в цьому процесі немає.
Хоча. У шалено прискореному світі ми проходимо реванш і війну одночасно. Хто обіцяв, що буде легко?
Але.
Того, що планувалось, - не сталось. Хоча силовий блок "незалежної" країни у жмені "расійскоподданьіх", газова голка міцно тримає пацієнта у стані коми - що ще треба?
Але оп-па! "Антироссийский государственный переворот в Украине" ((с), як стверджують, свіженький від ВФЯ на раша-тб)
Отже, щось ще потрібно було. Щось не враховано.
Причин багато. Гроші, звичайно. Куди ж без них. Але. Пам"ятаєте? Ніяки чари не зможуть зробити ніжку маленькою, а серце - великим? З грішми приблизно та ж біда, на щастя.
Не ставлячи перед собою завдання ретельно перелічиті усі підводні камені провалу проекту з розстину України, назву і улюблений Анін ексцес виконавця, і улюблену мою проекцію.
С восторгом наблюдаю за тем, как на уровне рукодводителей и рядовых граждан(ок) самозванных "мы-же-братьев" практически никому не удается отойти от паттернов собственного поведения и суждений при оценке наших мотивов и поступков (хотя эти паттерны обеспечивают мне неплохой, пусть и не взаимный, траффик из блогов "вставших с коленей").
Цікаво, що відмерли навіть естетичні уподобання родом з СРСР. Знаєте, оці всі "лучшиє пєсні советского кіно". Як одрізало усі емоції, днями з подивом дізналась я, проклацавши добірку на ютьюбі.
Отакої. Відірвати хотіла читачів від колоніального минулого, а відірвалась остаточно сама, з кимось разом, про когось можна сказати - "замість".
Ну що ж, тоді полетіли :)

четвер, 17 листопада 2016 р.

"А потім маленьке звірятко..."

...загортає шоколад у фольгу :)

...або раптове натхнення від щоденого споглядання на робочому столі  обгортки від з"їденої чоколядки. Обгортку нарешті викинула :)

середа, 16 листопада 2016 р.

Гаага: шухер!

Москва. 16 ноября. INTERFAX.RU - Президент РФ Владимир Путин издал распоряжение, согласно которому Россия отказывается быть участником Римского статута Международного уголовного суда (МУС).
Настоящее распоряжение вступает в силу со дня его подписания.
Римский статут МУС - международный договор, учредивший Международный уголовный суд. Принят на дипломатической конференции в Риме 17 июля 1998 года и вступил в силу с 1 июля 2002 года. Россия подписала Римский статут 13 сентября 2000 года, но до настоящего времени не ратифицировала его.
МУС рассматривает дела о самых серьезных преступлениях, вызывающих озабоченность всего международного сообщества: проявления геноцида, преступления против человечности, военные преступления и другие.
В конце января 2016 года официальный представитель МИД РФ Мария Захарова сообщила, что Россия в будущем может пересмотреть свое отношение к Международному уголовному суду, поскольку разочарована его решением начать расследование в отношении югоосетин и российских военнослужащих.
27 января 2016 года МУС объявил, что разрешил прокуратуре начать расследование преступлений, которые могли быть совершены во время конфликта в Южной Осетии и близ нее с 1 июля по 10 октября 2008 года. В суде пришли к выводу, что есть "разумные основания предположить, что в ситуации, связанной с Грузией, были совершены преступления, подпадающие под юрисдикцию МУС".
 ***
Генеральная ассамблея ООН приняла 15 ноября, на заседании в Нью-Йорке, резолюцию по правам человека в Крыму, назвав Россию "страной-оккупантом".
Еще раз по буквам - о-к-к-к-у-п-а-н-т.

Ржу в голос. Хоть бы недельку для приличия подождали ))) Я всегда знала, что вы трусливое шакальё, но не до такой же степени. Что, денег нет, да? Но ничего, ведь главное что Крым теперь ваш. Или не важно, чей он, но важно чтоб наш? Ооо, я запуталась (((
 ***
Borys Babin за ч "а" ст. 18 Віденьскої конвенції 1969 р. держава зобов'язана утримуватись від дій, які позбавили б договір його об'єкта й мети, коли вона підписала договір... з умовою ратифікації... доти, поки вона не виразить ясно свого наміру не стати учасником цього договору. Тобто РФ через вказану процедуру офіційно повідомляє міжнародне співтовариство про відкликання підпису під Статутом МКС та про наміри порушувати норми Статуту МКС, які становлять його обєкт та мету.
***
Як у воду вчора дивилась, коли створювала новий тег. Держава поза законом.
А, ще й ексгумація тіла Качинського. Першого із 83 жертв.
"Раніше у Польщі вже ексгумували кілька тіл загиблих під Смоленськом і з'ясували, що було шість випадків, коли у труні виявилося тіло іншої жертви. Росія, яка весь цей час відмовляється віддавати рештки літака ТУ-154, підігріває польські сумніви".

Далі буде.

вівторок, 15 листопада 2016 р.

Новости из Гааги

The Prosecutor of the International Criminal Court, Fatou Bensouda, issues her annual Report on Preliminary Examination Activities - 14.11.2016

Каток движется. Документ изобилует словами "предварительный", "предполагаемый", что абсолютно уместно на этапе "предварительного расследования".
Но.
Без всяких "предполагаемых".

А так-то путин, конечно, молодец, здорово провернул. И вообще все равно чей Крьім, ведь мьі за мир и рукоделие без границ.

Далі буде. А поки - зустрічайте новий тег.

субота, 12 листопада 2016 р.

Пустощі

За дверима літньої весни залишилось щоденне фотографування. Блог ніяк не може повернутись до творчості, хоча творчість з його хазяйки так і лізе як голки зі Страшили :)

Де знайти сонечко в режимі 365/12/7/24? У Горішніх Плавнях (Україна, якщо почитати назви її міст та сіл - справжній Гобітон!) :) Тих, що я побудувала у грі Township від Playrix. З купівлею смартфону стало зрозуміло, куди зникли пристойні новинки кежуал-сегменту ігр для РС. І тепер я розважаюсь дизайном не тільки з акваріумами, але й у місті. У місті є Зоопарк. Я не люблю зоопарки та цирки, як ви пригадуєте, тож хай вони будуть тільки такі, з намальованими тваринками. Та навіть і у них нема сітки та парканів.


Роздивляйтесь решту затишних закапелків (файл здоровенний - 4 з гаком Мб). Далі буде :)

середа, 26 жовтня 2016 р.

Сучросліт "на задании" у лігві хунти, оновлено

Приехал тов. Чхартишвили (в девичестве Акунин, чи то навпаки) в Киев.
И говорит своєю майже людською мовою ім. О.С.Пушкіна:
Я первый раз в Киеве. По писательским делам, на пару дней. Езжу по городу, хожу, смотрю. Главное ощущение - ступор. Не могу понять: как можно воевать с Украиной? Бред.

З коментарів, у яблучко:
Євгенія Чуприна А с кем можно воевать?

Пройти по межі світла і тіні - теж важка задача.

I don't think there's anyone, you, me, your husband, even this little fellow here when he grows up, who can absolutely say, without any shadow of a doubt, what side of the line they stand. No. I think the best that any of us can ever hope for is... well, just to walk it (The Shadow Line, TV Mini-Series)

Для "хароших русских", особенно из тех, что "в первом поколении" гусские - принципиально невыполнимая. По одной простой причине: пока ты "чей-какой", а не "кто", ты - имперец. Deep inside your perverted mind. Тішить тільки те, що активна частина українського суспільства потроху виліковується від меншовартості стосовно цих осіб.

Апдейт.

Хотіла коротенький допис, на пам"ять. Розігналась. Не можу не залишити і це, як свідчення проти колективного путіна-сталіна-іванагрознага для майбутньої Гааги. Шкода, що такі "митці" туди не потраплять, лав на всіх не вистачить.

Мій перший в житті арт-проект або Черговий "Герцог Миру" з Терораші

Передісторія. Один російський митець створив у Києві арт-проект під назвою “Креативна миротворчість” і написав про це у фейсбуці...

пʼятниця, 14 жовтня 2016 р.

Лікарські рослини Gerda Bengtsson

Взагалі-то я чекала на нехай і холодну, але сонячну погоду (раз бабине літо нас практично оминуло), аби спокійно, із задоволенням відпочити за процесом фотографування. Але сталось так, що стан, в якому треба було б приймати відвар однієї з рослин, хутенько загнав мене в хату, тож фото вийшли... такі, як вийшли :) Неодмінно перефотографую, а поки - просто покажу результат літньо-осіннього процесу.

Зустрічайте - кремена гібридна та бобівник трилистий від прекрасної Герди Бенгтссон!


неділя, 2 жовтня 2016 р.

Here be butterflies - Pyrohiv

А як ви проводите бабине літо? Ми - гуляємо затишними куточками :) Там багато пізньої калини, останніх осінніх квітів та... метеликів.

Україна, с. Пирогів / Ukraine, Pyrohiv (skansen)

понеділок, 19 вересня 2016 р.

SUN-flower

Трохи справжнього сонця напередодні бабиного літа.

Минулої весни я насіяла соняхів та через постійні подорожі і посушливе літо не змогла їх, неполитих, застати у всій красі. А у травні дивлюсь - насіялись вже самі на тих же місцях. Тепер не викрутишся, мусиш фотографувати, хоч і похапцем.

Замурзане сонечко у варіаціях осіннього макіяжу.

вівторок, 23 серпня 2016 р.

Наш Bandera!

З Днем державного прапору, друзі :)

Моє улюблене фото з репетиції параду. Вся увага на другий план :)

неділя, 31 липня 2016 р.

Baked roses

Категорично помилився той, хто, знаючи англійську, вирішив поживитись свіжим рецептом. тістечка (що ще може ховатись за такою назвою)? Насправді, все вкрай буквально - саме троянди, з пелюстками, підсмаженими вогняно гарячим липневим київським сонцем, та приправою з інших рослин, що живуть у Ботанічному саду, чекають на вас далі.

Далі - дуже багато знимків, тож бережіть трафік, кому актуально :)


пʼятниця, 22 липня 2016 р.

Гѣнеалогическія кущі великороссовъ


- Не на стороне, а в своем дому. Анну-то Ивановну он нынче отставил, у сына, у Яшеньки, жену отнял!
Признаюсь, это известие меня озадачило. Как! этот благолепный старик, который праздника в праздник не вменяет, ежели двух обеден не отстоит, который еще давеча говорил, что свою Анну Ивановну ни на какую принцессу не променяет... снохач!!

В Петербурге предвидели, что русский человек патриархален -- мы рассказали столько анекдотов из практики патриархальнейшего снохачества, что и этот факт утвердился на незыблемом основании. ... Повторяю: мы были искренны. Мы действительно ... знали множество примеров патриархального снохачества...
М.Е. Салтыков-Щедрин. "Благонамеренные речи".

Не давайте мазепо-бандерівцям в руки ваших класиків - русофобію знайдуть! :)

Не те щоб її ретельно приховували, але давно відомо - найкраще сховано те, що лежить на видноті. Отак і я, сто разів перечитавши вищезгаданий твір Салтикова-Щєдріна, лише на сто перший раз звернула увагу, що він абсолютно спокійно пише про снохачество як про річ буденну. Овва :) Поки не прочитала про це явище у пана Мисливця, увага оминала слово, як вода - камінь. Сноха і сноха, шо тут неясно. Те ж саме, що і невістка, чи не так? Виявляється, не так. Нині маю час, маю натхнення та пропоную вам трохи заглибитись у витоки психології  сусідів (най би їм хвости повідкручувало), бо яке коріння - таке і насіння, те і в чашку Петрі буде налито (у світлі мельдонієвого шкандалю просто милуюсь цим пророчим тегом :)).

субота, 9 липня 2016 р.

Golden



Відбиток вечірнього сонця, химерні хмари, Дніпро, Київ, Україна. Все це я люблю.

середа, 6 липня 2016 р.

вівторок, 28 червня 2016 р.

#набалконі

...вишнево з проясненнями

(чоловік би точно забракував цю фотку, але мені вона чомусь так подобається)

неділя, 26 червня 2016 р.

Люстерко

"А що скажуть люди?” — обережно поцікавився Всеволод. Хотів ще додати: “А бог?”, та Святослав не дав йому докінчити, ударив шепотінням ще запальнішим: “Люди? А що вони казали, коли виступав я супроти половців? І що б сказали, аби побіг з поля під Сновськом? Коли ти їм даєш князя смиренного, вони називають його нікчемним; коли пропонуєш чоловіка з характером гордим, зовуть його пихатим; коли візьмеш неосвіченого, його засміють; коли ж навпаки буде вчений, як ти, його вченість примусить говорити, що надутий він чванством; коли буде суворий, його ненавидітимуть, як жорстокого; коли ж схоче бути поблажливим, звинуватять у надмірній слабкості; простого зневажатимуть, як слухняного пса; сповненого проникливості відтрутять, як хитруна; коли він точний, його назовуть дріб'язковим; коли він уміє прощати, звинуватять у недбальстві; коли в нього тонкий ум, йому припишуть марнослав'я; спокійного вважатимуть лінивим; коли поміркований, так і знай, що назовуть скупим; коли їстиме, щоб жити, прозвуть ненажерою; коли ж стане пеститися, звинуватять у лицемірстві. Чи ж можна вгодити людям?”

Павло Загребельний, "Євпраксія"

четвер, 23 червня 2016 р.

П - це Пилипець!

Не знаю, що цього разу можна написати в якості вступу до фотозвіту з чергової нашої поїздки до цього села...
Хоча ні, знаю. На тлі новин з фронту, на тлі мимоволі підслуханої буденної розмови вояків у маршрутці дорогою на вокзал - про Іловайськ, про загиблих побратимів, про те як не пускали зеленого хлопа у бій, про те що на море треба все ж вирватись...
Дякую всім, хто тримає це чисте блакитне небо для нас.

вівторок, 14 червня 2016 р.

Our children. Our country

Хто має очі - розуміє різницю між країною, що впивається війною як солодким трунком, і країною, що вимушена йти через неї на шляху до життя. Libido та Mortido.



пʼятниця, 10 червня 2016 р.

Те, що я люблю

Things that I like
Яскраві кольори ✽✽✽ Bright colors

Художник з Орегону Джин Браун (Gene Brown) малює акриловими фарбами самобутні пейзажі Тоскани та США. Людям подобається таке libido, тож його роботи доволі популярні у вигляді принтів та постерів.
Мої улюблені корівки :)...


 ...та інше, не менш життєстверджуюче....

пʼятниця, 3 червня 2016 р.

Стартап "А мы и без мыла умеем!": перезавантаження №3

І знов в ефірі наша постійна рубрика "нікада такова нє било і вот апять" і її постійний спонсор, якого ми не будемо називати з міркувань не стільки етичних, скільки естетичних.

Я про два роки тому спрогнозовані спроби московітів до замирення як інструменту повзучої експансії (коли стало ясно, що у Іскандерів то був не сміх, а гикавка), не про фоновий шум із шустерів-шехтманів-муждабаєвих.

Спочатку, десь узимку цього року, було якесь незрозуміле мичання із сайтом, де треба було розказувати як ми одні одного. Любимо.
Щось пішло не так, проїхали.
Потім, вже навесні, якесь кодло спробувало замутити "Завтрак на границе". Було обкладене як годиться, ісконно-посконно. Бо це ми тут двомовні, з усіми вимушеними бонусами.
І от тепер це ж кодло (чи яке інше, я їх в тепловізорі не роздивлялась) замутило ще одну спробу, з очікувано втричі вищем рівнем нахабства, бо задній хід, на думку "рускіх", - то для лохов.

середа, 1 червня 2016 р.

32-nd of May

Дивне відчуття, коли фото, зроблене у розпал весни, найкраще передає атмосферу першого дня літа :)


вівторок, 31 травня 2016 р.

...

Вот где бы я еще на крымнашек наткнулась - так на милейшей "Скучающей панде" довелось! Расслабилась, называется... Подивилась розфарбовані старі фотографії.

#47 Grand Duchesses Olga And Tatiana Romanov In Livadia, Crimea, 1914

Для тих, хто не володіє англійською, переклад першої репліки: "ще один доказ того, що Крим завжди був російським". На фото - дві німкені, однак то вже несуттєво. Крим все одно був "русскій".
Ржу с убогих. "Всегда" - уж не слишком ли амбициозно, с учетом бурной истории этого клочка суши? Про арифметику я вообще молчу. 171 год - миг для истории. Даже с учетом ускоряющегося времени. И что самое характерное, каждый маниакальный приступ владения им у них начинается с аннексии. Хотя, что взять с тех, кто через окно в цивилизацию лазит?

Странный это смех, конечно, булькающий, сквозь комок боли от того, что за ваше долбаное величие, гребаную ностальгию по палачам, инфантильность, агрессивное невежество одних, страусиную позицию других, бытовой расизм, гибнут наши лучшие люди. Да и просто люди. Люди - они жить должны, знаете ли.

неділя, 29 травня 2016 р.

Crawlers, оновлено

crawler (ˈkrɔːlə)
2. a person or animal that crawls
3. (Animals) US an informal name for earthworm

ХРОБА́К, а, чол.
2. Те саме, що черв'як 1; робак.

Колись інформація була нашою здобиччю. Тепер ми - здобич інформації.
Ліна Костенко

пʼятниця, 27 травня 2016 р.

Iris in Low Key

Поки не закінчились бутони, буду насолоджуватись глибиною кольору та ніжністю аромату.
Колір назвали "угорка, яку вже помацали та відполірували" (с) :)


Лікерна, темна, густа, оксамитова...


четвер, 26 травня 2016 р.

Ruffled petals

Вже не стільки про ірис MTSA Banbury Ruffles, скільки про нові свіженькі квіти, що розквітли на зрізаних стеблах у вазі та замінили собою "стомлені" подорожами позавчорашні :)

субота, 21 травня 2016 р.

Шлях додому

В Україні триває очищення від зашкарублої кривавої корости червоних комісарів. Результати чергового четверга, знов чистого - на шпаргалці від УІНП. Не всі, звісно, їх там під три сотні.


Я з нетерпінням чекала на повернення Олешкам історичної назви, бо як це так: Олешківські піски є, а Олешків - йок. А тепер у захопленні від Горішніх Плавнів (назва одного з сел чи хуторів, на місці яких у 60-х було розбудовано місто). Мало того що назва дуже-дуже українська, але не давало мені спокою одне відчуття і нарешті його зловила: вона ще й дуже-дуже хоббітівська :) Любителі Толкієна мене мають зрозуміти :)

Ну і пісня в тему. Повертаймо додому, панове!


А, мало не забула. Истерикой провинции по поводу действий метрополии - удовлетворена :)

середа, 18 травня 2016 р.

"18 мая"

По следам наших диалогов.
Да, мне не хватает великодушия со-переживать "разочарованным в расии" и ныне ментально болтающимся "ні в сих, ні в тих", которым (взрослые люди!) достало скудоумия жить интересами одного государства, имея паспорт другого. Родившись здесь. Живя без тени страха того, что взорвут твой дом или автобус, в котором едет твой ребенок. Или призовут мужа на войну - в ХХІ веке, в центре Европы, Бог ты мой, да что за дикость, это не про нас. Одного этого, наверное, было ничтожно мало для "свидомости".

Замените в тексте ниже "депортацию" на "голодомор", татар - на "бендер" и получите до боли привычный образчик военной пропаганды сопредельного государства. Один палач, одна схема, одна многовековая закваска концентрированной подлости. Подкрепленный ложью страх, что таки придут и будут наконец резать. Ведь кто-то же заселял пустые хаты с мумиями на печах? И насколько же легко разорвать этот порочный круг - просто зажечь свечу в память.
***
algalagan
Помню, что как-то в погожий майский день, учитель музыкальной школы велел моим детям завтра не приходить.
-- Этот... завтра, этот...день татарский... Кабы не случилось чего, пусть дети дома сидят. И сами нигде не ходите.
И так продолжалось много лет. Много лет некоторая часть крымского...эээ... общества, особенно такого - просоветского, слабого и нереализованного (а оттого, часто интеллигентного и, вроде как, разумного), чувствующего себя недооцененым - боялась татар. Того, что татары будут "русских резать".
Никто из этих опасающихся людей никогда не видел резни. Никто из этих опасающихся людей не имел личных проблем с крымскими татарами (еще не успели они появиться).
Но все эти люди упорно и бессмысленно боялись, что их будут резать.

Большинство из этих людей (или их родителей) приехало в Крым после войны. На пустое место.
Место не всегда было пустым и, зная это, внутреннее первобытное сознание человека заставляло его беспокоиться, когда он чувствовал, что рядом прежний владелец. Как-то тревожно было, когда они начали возвращаться. Даже если все мозги за много десятков лет были промыты "государственной необходимостью", "военным временем" и прочими жалкими оправданиями.
Всеми этими оправданиями сознание пыталось закрыть инстинкт - первобытную и дикую мысль - что виноваты и резать есть за что...
Нет! - верещало советское сознание, - Это они предатели и коллаборанты! А меня по распределению из института прислали! И квартиру дали в новом доме, не в их! А они греческую деревню сожгли! А мой дедушка Берлин брал! А его с фашистами ручкался!

...И не одному трусливому кренделю, который так боится, что его прирежут или выселят обратно в свою Курскую область, не приходит в голову, что этот самый дедушка, брал Берлин как раз для того, чтобы никогда больше:
-- не лишать никого по национальному признаку жизни, имущества и гражданских прав. Нацизм, знаете ли, это называется. Осужден Нюрнбегским процессом. Запрещен в большинстве стран.
-- не сгонять пожилых людей, женщин, детей в вагоны для скота, перевозить как скот, с половиной потерь в процессе доставки, не допускать геноцида по национальному или какому-либо иному признаку.
-- не допустить внесудебного и огульного преследования какой-либо группы.
-- заставить тех, кто это делал, признать вину.
А если он брал Берлин для чего-то другого, не для этого, то стоит ли это того, чтобы праздновать и носить его портрет на палке?

Кроме того, защитники сожженных греческих деревень редко упоминают о том, что из Крыма было депортировано все греческое население. Любители культуры и защитники Дрезденской галереи не упоминают о том, что депортированы были все немцы, которые двести лет пытались сделать лучше эту страну, что с карты исчезли не только татарские, но и греческие, и немецкие названия... И стоит ли, борясь с одним, поступать также?

...один мой пожилой односельчанин пережил депортацию маленьким мальчиком. Ни он, ни его мать, ни его грудной брат не сжигали деревень и не ручкались с фашистами, но они были лишены имущества, гражданских прав и отправлены в Среднюю Азию. В дороге умер грудной брат. Похоронить его не дали, забрали и все. Первое, что они сделали на новом месте - вырыли могилу несчастной умершей матери... В девяностых он вернулся в Крым. Просто начал строить дом на бесплодном холме. Директор школы не принимал в школу его детей потому, что у них нет прописки. Тогда все местные татары собрались и стали строить свою отдельную школу. Власти испугались и стали принимать на учебу крымскотатарских детей без прописки. Работу тяжело было найти, никто их не знал, и все боялись, что "будут резать", но потом привыкли и вроде как все наладилось - дом достроил, детей выучил, внуки выросли, внук на русской женился, вон правнуки уже бегают...
И каждый год он ходил на поминальный ход, на то место, откуда их всех отправляли, где последний раз вся его семья была вместе, на то место, где закончилось его детство. Ни разу, не смотря на предостережения нашей музыкальной школы, ничего не случилось.
Печаль не всегда значит ненависть. Это просто память.
А тут он не может больше пойти. Не разрешают.
Он не может спать из-за постоянно летающих вертолетов. Детские страхи проснулись в этом дряхлом старике - жизнь совершила странный круг.
-- Только и надежды, - говорит он мне по скайпу, -- что наша девочка победила. Слушал ее и плакал...
Я не мог провести свою молодость там, потому что вы забрали мой мир
Мы могли бы построить будущее
Где люди свободно живут и любят
Счастливые времена.
Кліп Дмитра Федечка на пісню Джамали. На 40-х секундах зафіксований Решат Аметов у супроводі трьох «самооборонців Криму». Це останні кадри, коли Решата бачили живим. Через 12 днів знайдуть його закатоване тіло...

понеділок, 16 травня 2016 р.

"Мала Джа, або Воровать надо уметь (ваторпати)"

От нічого не хотіла про Євробачення писати в себе, "відриваючись" у дописах друзів, але ж змусили. Тож маєте бурчання, без реверансів.
Любі мої патріоти. Патріотизм - це прекрасно, але коли ви щиро, без кокетства ("йой, я така затуркана, така бідна, вибачайте, люди добрі, за обід всього з 15 страв, а не 20-ти"), ретранслюєте меседжі кисельовських прасок - хочеться... Ех. Бажаєте зливатися в інтелектуальному екстазі разом із русскомірцями - ваше суверенне право, але для початку хоча б поцікавтесь матчастиною. Конкретно - хто фінансує проведення Євробачення.

Політкоректна Вікіпедія:

Більшість витрат на проведення Конкурсу сплачують спонсори події а також учасники з інших країн. Конкурс вважається унікальною можливістю популяризації приймаючої країни як місця для туризму. Влітку 2005 року, Україна скасувала звичайні візові вимоги для туристів задля полегшення проїзду іноземної публіки на Пісенний Конкурс Євробачення в Києві; коли уряд оцінив прибуток від збільшення кількості іноземних туристів, цю зміну візового режиму було вирішено зробити постійною.

Неполіткоретний Горькій Лук (16+, хоча для гостей з нарасєї обмеження відсутнє):

четвер, 12 травня 2016 р.

"А завзяття, праця щира свого ще докаже..."

В начале XIX века двое крепостных крестьян из городка Смела, что недалеко от Черкасс, совершили необычный инвестиционный проект. Они скопили денег, арендовали несколько водяных мельниц на речке Ольшанка, заработали на этом и купили себе свободу. Дальше стали торговать мукой — да так, что вскоре смогли открыть магазины с большими складами в Киеве и Харькове. Лучше всего дело пошло в портовой Одессе, поскольку оттуда удавалось продавать товар за рубеж. Звали успешных купцов Федор Симиренко и Степан Яхненко.
Около 1815 года партнеры основали компанию, назвав ее своими именами. Спустя 20 лет они освоили новый путь в бизнесе — начали строить сеть сахарных заводов. Компаньоны даже породнились — Федор взял в жены дочь Степана Анастасию, которая родила ему 22 детей. Выжили лишь восьмеро, но двое из них — Платон и Василий — стали знаковыми персонажами отечественной истории: они вывели промышленность и культуру Украины на мировой уровень.

Первая сахарная. 200 лет назад крепостной крестьянин Федор Симиренко купил себе свободу и создал компанию с многомиллионными оборотами

понеділок, 9 травня 2016 р.

...

ПрислухАюсь до внутрішніх відчуттів.
9 травня - всьо.
День Перемоги - всьо.

Є День пам"яті та невивчених уроків - 8 травня.
А та війна так і не закінчилась. Був етап холодний, тепер третій - гібридний. Нема чого святкувати. Бабусі та дідусі зрозуміли б.

Газета Правда від 18 листопада 1940 року. Скан повної сторінки дам кому цікаво
Шабаш у країні анти-Мідасів. Внук Молотова, чомусь сам-один. Онук Ріббентропа спізнився на літак?

неділя, 8 травня 2016 р.

Писанки на Софіївській площі

В останні дні квітня у Києві розпочався Всеукраїнський фестиваль писанок, на якому крім інсталяцій з маленьких традиційних писанок було представлено великі писанки-мальованки - роботи майже трьох сотень авторів, як професійних митців, так і аматорів. У мережі вдоста фото- та відеорепортажів цієї події, але хай буде ще один. Тим більше, що сьогодні День Матері, а друга, домашня назва нашої країни - Ненька.

Почну із мого особистого фаворита, у якому поєднались сучасність, традиційність, майстерність автора, відповідність сюжету формі яйця як символа життя та пробудження. Якщо не помиляюсь, робота так і називається - "Весна прийде".


Людей під час мого візиту було дуже багато, тому акцент не на композиції фото, а на малюнках. Рушаймо далі :)

четвер, 5 травня 2016 р.

Чернігів

Концептуальне питання "чи потрібні країні непристойно тривалі травневі вихідні" заводить мене у глухий кут та наштовхує на дилему: з одного боку, ВВП і всьо такоє, з іншого - чудова можливість використати приємно теплі дні пізньої весни для подорожей та активного відпочинку перед розпалом кінця року (фраза "кінець року" добре зрозуміла тим, хто за щось кудись звітує, наприклда, бухгалтерам; решті це більше навіює думки про передноворічні клопоти, я так думаю :)).

Запрошуємо вас до стародавнього Чернігова, колись - політичного центра Чернігівського козацького полку, а нині - затишного обласного центру, розташованого трохи більше ніж в ста кілометрах від Києва.


пʼятниця, 29 квітня 2016 р.

"A thing of beauty is a joy for ever..."

...Its lovliness increases; it will never 
Pass into nothingness; but still will keep
A bower quiet for us, and a sleep
Full of sweet dreams, and health, and quiet breathing.
 

вівторок, 26 квітня 2016 р.

"Летить лелека над Чорнобилем..."

Я понимаю, что это не мимими и все устали от накала. И зачем разжигать. И всё это политики ссорят наши народы. И часто не понимают, а что вообще имелось в виду автором поста. Когда котик свекров хочет спрятаться от назойливого внимания к своей пушистости, он закрывает глазки, уткнувшись башкой в подушку - и его уже нет. Ага, щаз.

Почему раша - это неудачный клон совка? Потому что ложь. Ложь. Ложь. Ложь. Нас там нет, расея не претендует на Крым. Ложь. Ложь. И реальная кровь в итоге.
И закончите вы точно так же. И мир вздохнет с облегчением, как и в тот раз.


Поширення будь-якої інформації про Чорнобиль органи КГБ УРСР трактували як «наклепи на радянську дійсність» та «панічні чутки» - матеріал УІНП.
1 травня 1986 року Комуністична партія вивела на святковий парад у Києві сотні тисяч людей, у тому числі й дітей, хоча рівень радіації перевищував допустимий у десятки разів. О 20.00 30 квітня вітер повернувся у бік Києва і в місті почав підніматися радіаційний фон. 2 травня 1986 року радянське керівництво ухвалило рішення про евакуацію населення з 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської атомної станції – на 6-й день після аварії, а офіційно оголосило про неї – тільки на 9-й.

пʼятниця, 22 квітня 2016 р.

Лінивий дайджест

Лінивий, бо практично всі новини збирала не я, а ibigdan :)

Спочатку трохи від мене, світоглядного, крапки-над-Ї-шного:

1. Для чого була потрібна декомунізація? Щоб ніде було відьмам шабаш проводити :) Николаевские коммунисты не будут отмечать 146-летие Ленина: «Нам эти акции проводить негде» 

2. Все про Мінські домовленості від МЗС України. Наші політшльондри з інсайдами про плани мореля, стоп"ятдесят здач маріуполя та інше кремляцьке лайно йдуть туди, звідки прийшли, без зупинок у тувалєт.

3. Вибори на Донбасі повинні проводитися згідно з українським законодавством та під наглядом ОБСЄ, вважають глави МЗС G7. Це передбачає виведення всіх іноземних збройних формувань з території України.

Слово Бігдану:
Еврокомиссия предлагает отменить визы для Украины без дополнительных условий
* * *
Теперь не осталось реальных возможностей сорвать безвизовый режим. Вообще.

середа, 20 квітня 2016 р.

Місто спить...

...прокидається мафія :)

Гучним фіаско завершились мої спроби (високо)художньо сфотографувати освітлений ліхтарями вишневий цвіт. Ще й сусідська киця Лізка вперто не хотіла позувати, знайшовши якусь свою котячу #зрадоньку і не реагуючи на звукові подразники типу свого імені. Подумаєш, кличуть!

(запилені після зими бильця балкону додають твору життєвості та достовірності :))