понеділок, 25 грудня 2017 р.

"Сніг"

"Добрий вечір тобі, пане господарю..." сьогодні вже всі співали, хоч подумки? Я - так :) Але Різдво без снігу (сьогодні у нас був дощ, що майже змив забруднений, зачовганий, недорозталий сніг) все ще трохи напружує, ми ж не антиподи. Тому давайте послухаємо про сніг, дякую Оленці, яка одного вечора спитала "як тобі?" про цю неймовірну пісню (фактично - романс, як на мене) сестер Тельнюк на вірш Сергія Жадана.

понеділок, 11 грудня 2017 р.

instaNorth

Обіцянки-цяцянки треба виконувати :) Після першої фото-добірки про Ісландію я пообіцяла Оленці зробити іншу, щоб там було і про Норвегію, Орезундський міст (хто ще "Міст/Bron" не дивився - якраз сезон для скандинавського кіно) та інші принади півночі. Вдруге добірка буде зі збереженого мого інстаграму, тож можна одразу підписуватись на цікаві пабліки, а згодом - чом би й ні? - відвідати ці суворі та прекрасні місця.
P.S. Не одразу помітила, що не вставились підписи під фото, тож де знаходиться вподобана вами локація можна дізнатись, перейшовши на оригінал фото в інстаграмі. 

суботу, 25 листопада 2017 р.

Famine And Memory: 10 Things To Know About Holodomor

Since 1998, the fourth Saturday of November has been commemorated in Ukraine as the day honouring the memory for victims of Holodomors, i.e. numerous attempts by the Soviet regime to kill Ukrainian peasants en masse by starvation. Of all the starvations of 1920s, 1930s and 1940s, that of the Great Famine of 1932-1933 remains the most horrifying and tragic. Here are a few things to help you to understand this tragedy. 
What is the Holodomor? The Holodomor is a Ukrainian word meaning “death by starvation” or “killing by starvation”, from holod (famine, starvation) and mor (mass death, epidemics). It is used to define a number of policies aimed at killing huge numbers of people, in particular the Great Famine of 1932-1933, which targeted peasants in various parts of the Soviet Union, but most drastically in Ukraine.



пʼятницю, 17 листопада 2017 р.

Fruit Dragons

Фруктові дракончики Алєксандри Хітрової (GaudiBuendia). Мені дуже подобається її впізнаваний та легкий стиль CG-арту. Барвисті різнокольорові фантастичні створіння - приємна візуальна ін'єкція в період авітамінозу :)

неділю, 29 жовтня 2017 р.

InstaОсінь

Що скажете, давно не робили ми фото-добірок?
Сьогоднішня не просто співзвучна сезону, але й відповідає загальному тренду - "всі в інстаграм"! :) Я також там є, але - "блог савсєм аташол ат творчєства"! - підписана переважно на фото-пабліки і фотографів (не кажучи про маст-хев НатГео).

Осінь! Від Нової Зеландії до Карпат. Єдинє, що наразі мені в ній подобається - це те, що сусідська дворова киця Люська знов стала кругленька і пухнаста і її знов приємно жмакати :) В усьому іншому - бе.


суботу, 23 вересня 2017 р.

Allium sativum

- І зовсім нема творчості? - у відповідь на наміри плідно попрацювати спитала мене Олена, коли ми обговорювали плани на вихідні.
Дійсно, як можна без творчості? Тим більше, що вона буквально на кожному кроці.

понеділок, 11 вересня 2017 р.

Pumpkins sampler

Не за горами справжня осінь, з бабиним літом, урожаєм жовтого листя і різнокольорових гарбузів, дощем і сирістю, куди ж без них. А в мене відповідь сезону - семплер з журналу Just Cross Stitch за вересень-жовтень 2012 року.

Закохав в себе нижній гарбуз із сніжною "зіркою", як нагадування про перші приморозки.

четвер, 31 серпня 2017 р.

Crna Gora. Part III, final

В останній день літа я сіла та спитала себе: а чи не викласти третю, завершальну частину фотовражень з Монтенегро?

Тут будуть не показані раніше міста, містечка і те, що поруч з ними.

пʼятницю, 28 липня 2017 р.

Boka Kotorska

Перший візит у нове місце, чи то місто, чи - тим більше - країну, завжди провокує починати з макро-погляду, якщо тільки у вас немає вдоста часу охопити листя, квіти, хмари, світанки над краєчком чашки з кавою, захід сонця крізь маленьке вікно горіща покинутого будинку...

З відвідин Монтенегро ми привезло знимків мало? багато? важко сказати, але абсолютно точно це погляд гостя, що прийшов у дім уперше.

Почнімо із місця, що виявилось лідером по кількость "відбитків" на умовній плівці та в пам"яті - Которської бухти (серб. Бока Которска). Це любов з першого погляду :)

четвер, 6 липня 2017 р.

Fluffy Sky


 Я такого не намалюю. And what about you?


P.S. Блог нє аташол ат творчєства (с), блог трохи забігався і захекався :) Сподіваюсь, у вас вдалась консервація і повна торба літніх вражень :)

неділю, 25 червня 2017 р.

Пилипець, v.5.0

Кінець року, навчального чи ж фінансового - це як кінець світу, тільки кінець світу буває один раз і всьо, а ця холєра накриває невблаганно за графіком. Як наслідок - цілий місяць ані творчєства, ані огульной русофобії, навіть чашка Петрі пилом припала.
Не дивно, що поїздка до Пилипця була дуже вчасно: хоч на два дні, але викинути з легенів це-о-два, а з голови дещицю мотлоху і робочих емоцій. Наше нелітнє літо трохи порушило мої плани лягти в зігріту сонцем травичку на горі і довго-довго фотографувати комах на кострубатих медоносах, маленькі квіточки, великі хмари (optional). Трава була мокра від дощу, вітер на горі пронизував до кісток, квітки закриті, джмелі та метелики спакували валізи і дременули кудись, але такі дрібниці не можуть завадити відпочинку, якщо стоїть така мета :) Знимків привезла не заплановані три мішки, а торбинку, нею ї ділюся :)

понеділок, 29 травня 2017 р.

Віч-на-віч, сам на сам

No, this is not my mood now.
Not exactly.
Але... Позитив усюди і завжди - неможливий і шкідливий. Для руху вперед і вгору - IMHO - треба час від часу залишатись на самоті із собою, а також чимось більшим, сильнішим, можливо навіть страшнішим, ніж ти сам.

неділю, 14 травня 2017 р.

Серпом по...

..."скрєпам". Оце тільки дійшло, до чого ж антискрепний вірш написав колись франт і модник Шевченко.

І Архімед, і Галілей
Вина й не бачили. Єлей
Потік у черево чернече!
А ви, святиє предотечі,
По всьому світу розійшлись
І крихту хліба понесли
Царям убогим. Буде бите
Царями сіянеє жито!
А люде виростуть. Умруть
Ще незачатиє царята...
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.

суботу, 13 травня 2017 р.

I know you like it :)

Чомусь захотілось поставити. І саме цю версію.
Люблю його слухати завжди, особливо, коли дітки посеред гри раптом починають співати, а батьки їм допомагають, виправляють, підспівують :)


середу, 10 травня 2017 р.

Almost Lilac

Перечитала попередній допис і сміюся: у трьох куцих рядках разом із true-політиканським "ми" нарешті проглядає щось хоч трошечки схоже на "барьбу с крававим рєжимом" (не пригадаю кому ставити копірайт за таке глибоке нерозуміння цільової аудиторії і мотивації написаного). Нє, рєбзя, для реальних справ є спеціально навчені люди у краватках і камуфляжі, за чиїми широкими спинами і залізними нервами можна бути дівчинкою і фотографувати квіточки і займатись прикладною русофобією :)

Кажуть, у новому ботанічному днями синхронно і дивуючи навіть працівників саду шаленіли бузок, азалії і деревовидні півонії, але, на жаль, вдалось відвідати його лише на самому початку потрійного вибуху краси.

Фрагменти надзвичайно спонтанної і напрочуд приємної прогулянки - нам на згадку, вам - як забажаєте :)

вівторок, 9 травня 2017 р.

***

На межі двох дат хочеться сказати, що засуджених на Нюрнберзькому процесі мало бути щонайменше удвічи більше.

І ось це - МОЖЕМ ПОВТОРИТЬ.

Мусимо.

неділю, 30 квітня 2017 р.

Yellow Fever

Друзяки знають, що улюблений мій колір - зелений.
Але раз на рік, десь у квітні, все йде не так, як заведено, і він поступається місцем абсолютному аутсайдеру решти року - жовтому.
Саме в цей час я якось придбала жовто-лимонний світшот, який дуже подобається подружкам та батькам і категорично не сприймається чоловіком, аж до погроз "я з тобою не піду, якщо ти ЦЕ вдягнеш!". "Що з тобою було коли ти його купляла?! Цей колір!.. Цей малюнок!..". Що було, що було... Жовте загострення було :) Лікується методом витрушування жовтого з голови шляхом придбання чогось категорично-жовтого або фотографуванням жовтого на жовтому :)

неділю, 23 квітня 2017 р.

Prairie Schooler 152 - Two rabbits (оновлено)

Ні, це просто не-мож-ли-во! Ця погода, цей вітер, ці фотоплани шкереберть.
Ой, всьо.
Тримайте зайчиків, два кадри в паузі між поривами лагідного весняного урагану.

Update :)
Наступного дня я продовжила маленьку фотосесію вуханцям вже в хаті. Не люблю однобоке освітлення для зйомки вишивки, але надворі просто зносить капелюха - і згідно з прогнозом пакращення нє прідєт даже папізже, а нарциси тим часом відцвітають...
Дивіться, що вийшло.

вівторок, 11 квітня 2017 р.

Walking Home

Трохи скромної весни. Цей же день рівно рік тому був рясно всіяний квітучими кущами (цьогоріч вони обрізані і сумні) і таким же вітряним.

четвер, 6 квітня 2017 р.

Today

Три роки і життя тому, керуючись фундаментальним українським принципом "яке їхало, таке і здибало", я займалась невдячною справою - збиранням "своєї росії". Марудна справа, тим більше, що хрест на "хароших рускіх" я також фундаментально поставила невдовзі, того ж 2014 року, після того як сюжет із розіп"ятим мальчіком використали у допиті льотчика збитого українського літака.
Чому невдячна і марудна? Та тому що на кожну "росію" знайдеться своя "Україна":
- з принципово і пожиттєво ватяних вічнобратьских "родствєнікав с Украіни";
- з підкреслено аполітичних мизамірок;
- з позірно патріотичних панянок, що в той же час не гидують платити гроші російським схємодєлочкам (NB: you can use, you can't be used!);
- зі щирих, але інфантильних патріотів, які несвідомо тримають глибоко у шафі пару дірявих, але таких милих серцю дитячих радянських колготок-унісекс і передають їх своїм дітям та онукам; 
- і т.д., і т.п.

І кожен вважає свою версію населення сусідньої країни єдино правильною :) А насправді - це просто смакові уподобання.
Де ж правда, спитаєте ви, якщо їх так багато нашаровується на одну і ту ж територію, штовхається ліктями і сперечається до хрипу (колись часто, нині вже зрідка, бо інакше збожеволіти можна)?

А в Нюрнберзі Гаазі правда. Не перемикайтесь, все тільки починається.


P.S. І знаєте, що кумедно? Багато з тих, хто тримає в кишені документ з тризубом, за пазухою триколор, а за спиною дулю, невдовзі таки пензлюватиме отримувати біометричний паспорт. Тому що Путін Маша - це Маша, а два рази - це два рази.

P.P.S. Для гостей с россии: слова "сакральньій" и "украсть" - не однокоренньіе.

неділю, 2 квітня 2017 р.

Magnolia

Всі, напевно, знають, що бутони магнолії схожі на вербових котиків (ну або пухнасті ковбаски, якщо хто голодний зараз). Тепер знаю і я :) Сезон можна вважати відкритим! У старому ботанічному саду наважились розквітнути перші магнолії, коли ми ще ходили трохи закоцюблі та в шапках, тож у перший теплий день вони були зірками і центром уваги численних відвідувачів. А решта (магнолій, не гостей)) вже на низькому старті.

четвер, 16 березня 2017 р.

16.03.2014

Три роки збігли як вода у пісок, хоча для когось вони, напевно, тривали вічність.
Вода на півострові - окрема тема. Місцеві вміли добувати її буквально з повітря, дбайливо збираючи кожну краплину. Панаєхавшиє із мухосранськів та їх послід не мають ані навичок, ані хисту, ані любові до землі, що своєї, що чужої. Любов до халяви і "сильної руки" важить набагато більше.

The most unequal countries for which Credit Suisse's estimates were available. By comparison, in the UK 23.9% of wealth is controlled by the top 1% while the most equal - Hungary - was at 17.6%

Але перепрошую, яка халява може реально бути за таких умов, з урахуванням супутніх інституційних обставин, для пересічного холопа? Ну реально, якщо без гучних гасел? Хіба що халява достроково померти ні за цапову душу через відсутність елементарних ліків у районній богадєльні. Хто порозумніше - вже отримує green card :))) Бывший комиссар молодежного движения «Наши» Мария Дрокова получила грин-карту США. «Самый красивый оттенок зеленого, который я когда-либо видела. Я так рада и благодарна получить грин-карту и стать ближе к получению гражданства в моей родной стране США», — добавила Дрокова, уроженка Тамбова.

Утім, жодна об"єктивна реальність не вплине на радість тих, хто вассаєдінілся. З чим я їх ї вітаю, чо. Я ж не фошист який-небудь.

P.S. И о погоде. Хохльі опять не замерзли.  Украина, несмотря на сравнительно холодную зиму, впервые в своей истории прошла отопительный сезон полностью без российского газа. Шансы возвращения "Газпрома" на этот рынок, когда-то один из крупнейших для монополии, частично зависят от исхода споров в Стокгольмском арбитраже, но, по мнению аналитиков, в обозримом будущем крайне невелики.

вівторок, 14 березня 2017 р.

Midnight Shells

Творчість, натхнена її тривалою відсутністю і близькістю того, що бадьорить і живить :)
А хрестики-ниточки за схемами - вибачайте, не скоро, бо то майстерність, а не творчість.


Під мушлі що може бути кращим за пісню про місто на березі моря? З нею у мене сталась кумедна історія: коли в грудні зранку був екзамен, а я, невиспана, саме її слухала по радіо останньою перед виходом з дому, то, як завжди це буває, вона засіла у внутрішньому "програвачу". І от сиджу я, не менш сонна ніж зранку, треба перевіряти роботи, а в голові як заведена колискова "засинай, Одесо, засинай". І немає значення, що мене звати не Одеса - ледь відпрацювала :)

пʼятницю, 10 березня 2017 р.

Greenhouse of Kyiv Botanical Garden

Запрошую гостей, читачів та друзів прогулятись (декого - ще раз ;)) теплицями Київського ботанічного саду (того, що імені Гришка), де просто зараз вибухнули барвами азалії, та й інші мешканці стабільно тішать своєю екзотичною красою.
В якості промо-фото хай вже будуть згадані азалії, кольори яких я анітрохи не змінювала, навпаки, намагалась притишити.


Далі помандруємо у послідовності залів, якими йшли ми.
Обережно, попереду ДУЖЕ багато знимків. Мучитись та обирати - не панське діло :)

четвер, 9 березня 2017 р.

Keep warm!

Що робити навесні? Чекати на тепло, прибирати зимове сміття, спостерігати як корку грунту пробивають списи первоцвітів (у мене вже проклюнулись проліски та... тюльпани). А ще - не забувати, що весняна погода примхлива та підступна, а отже варто не забувати надягати шапку та рукавички, навіть якщо кортить якнайскоріше показати сонечку своє зблідле обличчя :)

середу, 8 березня 2017 р.

Маленьке продовження "Великого П"

Якщо лінощі є двигуном прогресу, то зима з усіма її сумнівними чеснотами і принадами - мати натхнення і кмітливості. Зустрічайте невеличке продовження пригод тваринок від Брук Нолан у виконанні (і доречному та впевненому редагуванні) Олени.
У ролі білого снігу... Та ви й самі здогадались ;)

понеділок, 6 березня 2017 р.

***

На вовка промовка, а москаль кобилу вкрав (українське народне прислів"я)

Прасціцє.
Ми знов до вас із "русофобією", вимушено, ми ніхатєлі, нас змусили, і теде, і тепе.
Тільки учора відвідали Піцца Ветерано і я, дочка офіцера, казала чоловікові: наскільки ж запорєбріковим "воякам" треба було втратити воїнську честь і людську гідність (або навпаки?), навіть порівняно із армією срср. "Звитяги" перелічувати не буду: хто знає напам"ять, а кому все - "золотой до///дь". Виправте мене, але за історію людства армія жодної країни настільки не ганьбилась.

А сьогодні на берег інфоморя винесло оцю милоту у контексті озвученої вище думки і попереднього допису ))) На фото - солдат ЗСУ 2014 року у львівському київському метро, шоб ви панімалі.
Черговий куплет гімну тупості (можна не знати як виглядають однострої власних іхтамнєтів, але як можна не побачити нашивку?) і брехні (мацковскає мєтро, доооо). Зашкаліваєт воістину )))
Я понимаю, что в святом деле пропаганды все средства хороши, неплохая в целом попытка, но - нет ))) 

суботу, 25 лютого 2017 р.

Импорт або Шило в мешке не утаишь

"Огульной русофобии" (с) псто. Бачу, нудьгують гості з-за парєбріку, але оскільки я занадто вихована, щоб збиткуватись з модного матеріалу для скульптур і сталагмітів, то якось не складалось останнім часом із русофобією... Аж ось привід маю - і нестримно регочу.

Шикарний приклад ексцесу виконавця: в Новороссийске в честь 23 февраля повесили билборд с украинскими военными.



Зрозуміло, що всім в принципі чхати, що винуваті невігласи-працівники в рекламній агенції, які в привітаннях на 9 травня ліплять німецьких солдатів. Погуглили "защитник" - і готово.

Але! Мало того що з расєйського солдата такий же захисник вітчизни, як з гівна пуля, він звик тільки по чужих землях нишпоритись, я про інше: даже тупые грошовые исполнители нутром чуют, что не подходит местный удмурто-дагестанско-бурято-чухонский фенотип сказочке для дурачков про "русские - это славяне", приходится славян импортировать ))) Стоит также вспомнить, что в совковой армии призывники из Украины особо ценились, ибо руки из правильного места и голова на плечах, выросли на борще с пампухами, а не пареной репе, здоровые. Но это уже совсем другая история.

четвер, 23 лютого 2017 р.

***

Трохи новенької української музики.
Використовуючи слоган Євробачення-2017, скажу: селебрейт дайвьорсіті, коціки! Далі буде тільки цікавіше, кажу вам точно :)


четвер, 16 лютого 2017 р.

Проект "Спадок"

У випадку якщо хтось разом зі мною пропустив появу проекту "Спадок" від Film.ua, то має можливість позбутись цієї бентеги і просто зараз переглянути два  ролики з циклу відео, присвячених українській культурі, традиціям, народним звичаям від їх витоків до сучасності. У 1-шій частині циклу «Національне святкове вбрання» автори покажуть, як у XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціальної приналежності та історико-культурної області проживання, для цього  відтворено характерний для кожного регіону етнічний образ (опис проекту з невеличкою редакцією позичено з опису першого відео)

Івано-Франківська область


Чернівецька область

понеділок, 13 лютого 2017 р.

Everyday Life by Pascal Campion

Художник, що малює життя, - так я називаю одного з моїх улюблених авторів на ДевіантАрт, американця Pascal Campion.
Його стиль можна назвати наївним мистецтвом (Катю, можна? бо я на назвах знаюсь посередньо...))), але він доволі (а часто і дуже) вдало працює із кольором та світлом. відтворюючи моменти, які є в житті кожного: життя родини, батьківство, романтичні стосунки, свята, сум, радощі, настрої. В його галереї можна знайти "записи щоденника" на будь-яку знайому тему і подивитись на неї крізь щире і, головне, добре скло.

А сьогоднішній допис, звичайно - про тепло, літо і море :)

Моя улюблена робота на цю тему - літній дощ.

пʼятницю, 20 січня 2017 р.

Life on Mars

Вітаю усіх у вашому новому році! Як воно, хвостики не повідмерзали )))? Якщо трохи є, то несу вам спеки у стрічку.


Власне, на початку маю перепрошувати за вкотре використаний трохи нечесний маркетинговий прийом :) Мова йтиме не про чудовий британський серіал, а про спекотний Марса Алам, який ми відвідали цього літа вдруге після чотирирічної перерви.