Ось я і вдома. Так не хочеться цього разу відпускати літо, як ніколи. Море, гори, чорнобривці в батьківському квітнику.
Але нічого не вдієш, ГТО (хто не застав "славетні" часи срср розширую - "готов к труду и обороне"))) - вже маю розклад начитки, запрягаємо воли та починаємо знов сіяти хоча б розумне.
Тепер треба увійти в звичний режим он- та офф-лайн життя.
Принагідно вітаю любу хунту із днем нашого прапора - думаю, ви вже й самі розшифрували подвійний сенс картини :)