instaWEEK

Clear Sky

Нарешті я знаю, куди утилізуються ті, хто у дитинстві мріяв стати політиком, але чомусь ним не став. Вони йдуть працювати синоптиками. Тільки так я можу пояснити, чому у прогнозі погоди на сьогодні-вчора було ясне сонечко посеред похмурого "до" та "після", і чому сонечка не було по факту ані найменшого промінчика, ані натяку на нього.
Плани сфотографувати нову вишивку залишаються планами, а поки я вирішила нагадати, як виглядає небо :)

У вересні в Музеї авіації проходило авіашоу, на яке привезли багато нових експонатів. Запрошую переглянути всі знимки у альбом на галереї, тут покажу лише кілька.

Шоу тривало два чи три дні і викликало шалений ажіотаж. Коли чоловік скомандував "виходимо" у місці, яке жодним чином не нагадувало "поле з літачками", я одразу зрозуміла чому: навіть на кілометровій відстані від музею вже не було місця для паркування.

Golden

Відбиток вечірнього сонця, химерні хмари, Дніпро, Київ, Україна. Все це я люблю.

Sun Kissed Garden

Kyiv - М.М. Hryshko National Botanical Garden  

Київ - Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка

Після учорашнього дощу волога земля та квіти віддавали під гарячим сонцем усі пахощі, якими наділила їх природа. Шкода, що фото не здатне передати третю хмару - насиченого аромату магнолій. Попри те, що традиційно було дуже багато людей, місця та квітів вистачило всім :)

Spring in Kyiv: Saint-Sophia Cathedral

Київ святковий

Выбрались с мужем сегодня в город - как он там?

Киев искрится лёгким снегом.
Киев пахнет глинтвейном.
Восхищает безлюдной ранним вечером Владимирской горкой с захватывающим видом на сияющий Подол и припорошенный снежком тонкий лёд на Днепре.
Смешит красной подсветкой Красного же корпуса КНУ и взирающим на эту апокалиптическую картину Тарасом Григоровичем.
Радует огнями и гирляндами. Новый эпицентр праздничных гуляний - Софиевская и Михайловская площади - станет постоянным, настолько уместными кажутся между золотыми куполами ёлки, карусели, радостный гул тысяч людей.

автор: Алина Кондратенко
facebook.com/rrrrruda.alina

Нагуливая аппетит по пути к намеченной гастрономической цели вечера, заглядывали в окна кафе и ресторанов центра города. Негусто, два-три человека, а то и совсем пусто - праздничная центрифуга отвлекает. И только там, куда мы шли, были заняты все столики, лишь на двух стояла табличка "Резерв".

Кафе "Мусафир".

И вот тут я даже не знаю, как правильно выразить свои мысли. Всегда хотела попробовать оригинальную крымскотатарскую кухню. Единственное "но" - за ней надо было ехать в заповедник совка, известный ранее как Автономная Республика Крым. А тепер - с доставкой на дом.

Сказать бы спасибо наташам, юлям, ларам, олям, надям, таням - несть им числа! - да только цена за доставку заплачена даже без востока непомерная. Напомню, пожалуй, тешащим себя мантрой о присоединении без единой капли крови:

Сергей Кокурин
Решат Аметов
Василь Черниш
Валерий Ващук
Иван Бондарец
Марк Иванюк
Леонид Корж
Сейран Зинединов
Тимур Шаймарданов
Станислав Карачевский

А вот кафе с луганской и донецкой народной кухней всё никак не откроются. Странно, конечно: республики народные есть, а традиций народных отчего-то нет.
Чудасія!

Київ, вересень, неділя

Дощ, плед, конвектор, осіннє пальто та шкіряні рукавички для мерзлячки - просто не віриться, що лише місяць тому було все ще літо, майже спека, хоча дихання осені вже відчувалось у більш ранніх, ніж влітку, сутінках, червонобоких яблуках-дичках, перших брунатних каштанах під ногами...

Сьогодні я пригадаю одну чудову прогулянку теплої вересневої неділі, у гарній компанії, улюбленим містом :)

Локація перша - Косий капонір або ж Київська фортеця

Кінозал. "За двома зайцями" (1961) (оригінал)

Вже не одній людині обіцяла дати посилання на оригінальну, україномовну, версію цього фільму - і постійно забуваю. Тож привселюдно виправляюсь :) Насолоджуйтесь!

Оксана Забужко:

Між оригінальною українською та пізнішою російською версіями стрічки "За двома зайцями" є ще одна суттєва різниця. У тій, до якої ми звикли, — російській, комічні персонажі перекручують свою мову на український лад. А початково все було навпаки. Герої говорять чистою українською. Ті ж, хто намагаються ламати язика "по-панському", "по-модньому", звихують і мізки.

"Там є Київ 1870-х, населений автохтонними городянами з діда-прадіда — "старинним" київським міщанством, середньовічним "третім станом", який і збудував місто в XV-XVII ст., — станом із залишками ремісничих традицій і середньовічного етичного кодексу ("Та хіба ж міщанину пристало бути свинею?" — картає Секлита Лимариха Голохвостого). А 1870-ті — це початок масової, "планової" русифікації Києва (перед тим — міста переважно українського, з єврейською ремісничою і польською аристократичною частинами: до польського повстання 1863 року російською в Києві була тільки колоніальна адміністрація). Після повстання, яким і Валуєвський циркуляр було спричинено, почався курс на "обрусение края", і в гімназіях дітям за українську мову стали чіпляти на шию таблички "Мужичит".

Проня і Голохвостий — перше покоління, яке навчили, що мова їхніх батьків, гордих і заможних київських міщан ("Ваш батько шкури м'яв і з того хліб їв, я торгую яблуками і з того хліб їм — і нікого не боюся!"), — "мужицька", а "по-модньому" треба рівнятися на Липки, на "баришень з куделями" (на Липках якраз і жила колоніальна адміністрація — це, хто не знає, там, де Банкова). Сьогодні Проня з Голохвостим сидять на Банковій (і в телевізорі) — і читають не "Матильда, чилі францюзька гризетка", а Дар'ю Донцову і Оксану Робскі. Тільки Секлит Лимарих і старого Голохвостого за минуле століття історія "ліквідувала як клас". Смислів там — вагон із причепом, і дуже цікаво побачити, які з них "пройшли" на екран крізь сито радянської цензури 1960-х. Зрозуміло, що не всі з оригінально закладених у Старицького. Але, видно, і те, що пройшло, було сильно небажаним, раз українську версію сховали "на полицю".

Фрагменти літнього Києва

Поки я з жахом дивлюсь на теку із гігабайтами морських фотографій, покажу деякі з літніх світлин рідного міста.

Приємного перегляду! :)

Обличчя Києва

...одного недільного дня.

Скульптура "Дощ" на Пейзажній алеї. Цікаво було б її сфотографувати у дощ.

Дощ... Не для фанатів "Іскандерів" та "ядєрного пєпла" - пригадався вірш Сари Тісдейл, який нам відомий з оповідання Рея Бредбері.
 Будет ласковый дождь, будет запах земли.
Щебет юрких стрижей от зари до зари,
И ночные рулады лягушек в прудах.
И цветение слив в белопенных садах;
Огнегрудый комочек слетит на забор,
И малиновки трель выткет звонкий узор.
И никто, и никто не вспомянет войну
Пережито-забыто, ворошить ни к чему
И ни птица, ни ива слезы не прольёт,
Если сгинет с Земли человеческий род
И весна… и Весна встретит новый рассвет
Не заметив, что нас уже нет.

Такий різний Поділ: елеватори та мікрорайон-привид "Воздвиженка"

Хочу камеру з ефектом тілт-шифт. Та я взагалі багато чого хочу :)

І невигаданим музичним супроводом - пісня, що лунала з автівки, яка стояла позаду Житнього ринку:

Хунта одобряє :)

"I have a dream" - відкриття фестивалю "Французька весна", Київ

Весна у місті людей, яким не байдуже.

/Libertango супроводжувало шоу і в реалі, не тільки на відео/

Наш Київ

The Kiev Live - Timelapse

from Oleg Finger on Vimeo.

Вмикаємо звук на повну, розгортаємо на весь екран та насолоджуємось :) Обов'язково завітайте на сайт автора, він має ще кілька чудових творів.