вівторок, 29 листопада 2016 р.

"Укриття"

Можна я не буду кепкувати над телепнем-французом, якого чи то заарештували на росії за заявою хронічного плагіатора чи ні? І про вкид "театр на Подолі" теж не буду. Dust in the wind оце все.

Головне за сьогодні - ура. Світ це зробив, ще трохи прибрав бруд за совком. Немає нічого страшнішого за так милий московітським недоумкам "ядєрний пєпєл", і хоча декому він допоміг назавжди вилікуватись від імерських амбіцій, їх таку ціну ніхто сьогодні платити не змусить, на щастя.


Сьогодні на Чорнобильській АЕС відбулася урочиста церемонія з нагоди успішного завершення насування арки Нового Безпечного Конфайнмента – ключового етапу перед завершенням у листопаді 2017 року міжнародної програми, спрямованої на перетворення ЧАЕС на екологічно безпечний об’єкт.

Це найбільша у світі рухома конструкція, яка коли-небудь будувалася людством. Новий безпечний конфайнмент вражає своїми розмірами: близько 165 метрів завдовшки, 260 метрів завширшки і 110 метрів заввишки. Нове укриття вище за американську Статую Свободи і лондонський Біг Бен. Хоча воно і поступається паризькій Ейфелевій вежі за висотою, але з металу, використаного для будівництва споруди в Чорнобилі, можна було б побудувати три таких вежі.

Це унікальна споруда, задля будівництва якої свої зусилля разом з Україною об'єднали 28 країн-донорів. Загальна вартість проекту - 2,15 мільярда доларів США. Для порівняння: міжпланетний проект НАСА "Кьюріосіті", мета якого - дослідження Марсу за допомогою наукової лабораторії, що вже доставлена на цю планету, коштував 2,5 мільярда доларів.

Структуру побудувала компанія «Новарка», що є консорціумом двох французьких будівельних компаній – «Вінсі Конструксьон» і «Буїг Конструксьон». Роботи розпочалися у 2010 році.
Ця величезна споруда вартістю €1,5 млрд. є найважливішим елементом Плану здійснення заходів на ЧАЕС, до якого увійшли понад 300 програм і заходів. Реалізація цього плану вартістю €2,1 млрд. фінансується з Чорнобильського фонду «Укриття», створеного у 1997 році міжнародною спільнотою. ЄБРР управляє цим фондом та водночас є його найбільшим вкладником.

Герметизацію нового конфайнменту планується закінчити восени 2017 року. Відтоді четвертий реактор, а разом із ним 200 тонн залишків ядерного палива, 43 тисячі кубометрів високорадіоактивних відходів, 630 тисяч радіоактивних відходів і чотири тонни радіоактивного пилу буду поховані щонайменше на 100 років.

За матеріалами ЄБРР та ВВС 

Рекомендую також переглянути таймлапс з сайту ЄБРР у повному вікні - вражає.

неділя, 27 листопада 2016 р.

MTSA - Amanite

And now, ladies and gentlemen, the blog is back to "being creative" :) I wish I could feel sorry for persistent hiccups of the person who brought this brilliant stupidity to life but I can not.

Anyway, зустрічайте - мухомор від МТСА, практично у продовження теми лікарських рослин. «Vergiftet sind meine Lieder…» :). 
Я дуже давно хотіла вишити цю лялечку, але навіть на відшиві у блозі Марі-Терез ніжка гриба губиться на тлі тканини, і це ж вишито товстішими за бавовну ДМС шовковими нитками. Тож мрія втілилась у життя коли я придбала мурано кольору "граніт" (здається, так називається). 

Звісно, основа не така витончена як льон, але ж і у мене очі не позичені. Компенсацією цієї невеличкої естетичної втрати стало відкриття, що на темному фоні акварельні дизайни МТСА перетворюються на пастель. Чи варто казати, що вишивання було величезним задоволенням?


Чого не скажеш про фотографування, яке вкотре можна назвати спринтерським. П"ять хвилин на все про все, тут уже не до розгладжування тканини і ста тищ композицій. Schneller, schneller!

субота, 26 листопада 2016 р.

"Душомор"


Йшов десятирічний Славік по вулиці. Цукерки, портфель, мультики, футбол з друзями, листя під ногами, сонечко, ґави, яких неодмінно треба ловити. Дитинство. Всі ж були дітьми?.. Тільки-но розпався якийсь Союз і прапор не червоний, а синьо-жовтий. Та радіо-брехунець просить депутата Зайця не стрибати по Раді. Але ж наче нічого не змінилось. Мама, тато, дідусь, бабусі - всі десь поруч. Все добре, безпечно, райдужно.

Та раптом маленький пам'ятник, навіть не згадаю, де саме і коли я його побачив: стухаюче дівча в українському віночку і сорочці. "1932-1933". І руками обхопила своє обличчя. Згасає Уляна. Це потім я прозвав той пам'ятник Уляною.

І кожне зернятко дитячого життя,
Що спухло з голоду, тоді й тоді. І кожен день Тоді щодня...

четвер, 24 листопада 2016 р.

Clear Sky

Нарешті я знаю, куди утилізуються ті, хто у дитинстві мріяв стати політиком, але чомусь ним не став. Вони йдуть працювати синоптиками. Тільки так я можу пояснити, чому у прогнозі погоди на сьогодні-вчора було ясне сонечко посеред похмурого "до" та "після", і чому сонечка не було по факту ані найменшого промінчика, ані натяку на нього.
Плани сфотографувати нову вишивку залишаються планами, а поки я вирішила нагадати, як виглядає небо :)

У вересні в Музеї авіації проходило авіашоу, на яке привезли багато нових експонатів. Запрошую переглянути всі знимки у альбом на галереї, тут покажу лише кілька.


Шоу тривало два чи три дні і викликало шалений ажіотаж. Коли чоловік скомандував "виходимо" у місці, яке жодним чином не нагадувало "поле з літачками", я одразу зрозуміла чому: навіть на кілометровій відстані від музею вже не було місця для паркування.

понеділок, 21 листопада 2016 р.

Moody lines

Ніщо не береться нізвідки і не зникає нікуди.
Тому все буде так, як має бути, за усім шумом і димовими завісами.
Більшість населення завжди є тими, кого ведуть. Наївно вірити у протилежне.
Але.
Навіть ця більшість стає дорослішою і потроху, набиваючи гулі, виліковується від схильності творити кумирів та шукати месій. Вчиться задавати питання. І вороття назад в цьому процесі немає.
Хоча. У шалено прискореному світі ми проходимо реванш і війну одночасно. Хто обіцяв, що буде легко?
Але.
Того, що планувалось, - не сталось. Хоча силовий блок "незалежної" країни у жмені "расійскоподданьіх", газова голка міцно тримає пацієнта у стані коми - що ще треба?
Але оп-па! "Антироссийский государственный переворот в Украине" ((с), як стверджують, свіженький від ВФЯ на раша-тб)
Отже, щось ще потрібно було. Щось не враховано.
Причин багато. Гроші, звичайно. Куди ж без них. Але. Пам"ятаєте? Ніяки чари не зможуть зробити ніжку маленькою, а серце - великим? З грішми приблизно та ж біда, на щастя.
Не ставлячи перед собою завдання ретельно перелічиті усі підводні камені провалу проекту з розстину України, назву і улюблений Анін ексцес виконавця, і улюблену мою проекцію.
С восторгом наблюдаю за тем, как на уровне рукодводителей и рядовых граждан(ок) самозванных "мы-же-братьев" практически никому не удается отойти от паттернов собственного поведения и суждений при оценке наших мотивов и поступков (хотя эти паттерны обеспечивают мне неплохой, пусть и не взаимный, траффик из блогов "вставших с коленей").
Цікаво, що відмерли навіть естетичні уподобання родом з СРСР. Знаєте, оці всі "лучшиє пєсні советского кіно". Як одрізало усі емоції, днями з подивом дізналась я, проклацавши добірку на ютьюбі.
Отакої. Відірвати хотіла читачів від колоніального минулого, а відірвалась остаточно сама, з кимось разом, про когось можна сказати - "замість".
Ну що ж, тоді полетіли :)