My Summer - "Лови момент!"

Я подумала, що непогано буде зібрати в одному місці маленький твір на тему "Як я провів літо", незважаючи на те, що ваше всьо тепер інстаграм, та й у моє онлайн-життя смартфон вніс свої суттєві корективи. Ось і це заглавне фото зроблене смартфоном :)

***

Digest для тих, хто ще тут :)
P.S. Нідаждьотєсь )))

"Сніг"

"Добрий вечір тобі, пане господарю..." сьогодні вже всі співали, хоч подумки? Я - так :) Але Різдво без снігу (сьогодні у нас був дощ, що майже змив забруднений, зачовганий, недорозталий сніг) все ще трохи напружує, ми ж не антиподи. Тому давайте послухаємо про сніг, дякую Оленці, яка одного вечора спитала "як тобі?" про цю неймовірну пісню (фактично - романс, як на мене) сестер Тельнюк на вірш Сергія Жадана.

Проект "Спадок"

У випадку якщо хтось разом зі мною пропустив появу проекту "Спадок" від Film.ua, то має можливість позбутись цієї бентеги і просто зараз переглянути два  ролики з циклу відео, присвячених українській культурі, традиціям, народним звичаям від їх витоків до сучасності. У 1-шій частині циклу «Національне святкове вбрання» автори покажуть, як у XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціальної приналежності та історико-культурної області проживання, для цього  відтворено характерний для кожного регіону етнічний образ (опис проекту з невеличкою редакцією позичено з опису першого відео)

Івано-Франківська область

Чернівецька область

100 years of Schedryk - Carol of the Bells

І знов я зі сторіччям :) Рівно сто років тому світовий символ Різдва - український "Щедрик" Миколи Леонтовича було виконано вперше.

Усе про невідомі факти написання найвідомішої української пісні, а також нові подробиці, здавалося б, добре знайомої музичної композиції, у т.ч. мій переклад на російську історії про те, як "Щедрик" перелетів за океан - у цьому дописі.

***

Людина із flesh and blood залишає людині-функції (ох вже цей "кінець року"!) музичне вітання, щоб слухати час від часу.

Юркеш - "Стеляться тумани"

Our children. Our country

Хто має очі - розуміє різницю між країною, що впивається війною як солодким трунком, і країною, що вимушена йти через неї на шляху до життя. Libido та Mortido.

Наші вітання

...красной цифрой нє атмєчєн етот дєнь календаря...

А зря. 

Звоніл якийсь Вовочка з Пітєра. Связь ненадьожна, наче із бункєра на дальокому острові, так шо хвамілію ми не розчули. Чи на -ло, чи на -ла. Потім вопше зв"язок обірвався. Редакція посовіщалась і рішила поставить йому клізьму любімоє відео австрійского гєнштаба.

Grow Ukraine. Open for U

Дві країни, два Інтерфакса.

РФ - Экспортеры зерна приостановили заключение контрактов с Турцией

UA - Украина готова заместить российские поставки зерна на рынке Турции

Відео - Міністерство аграрної політики України

Скачем дальше )))

(днями зустріла цікаву думку на ФБ: чия земля, в того вона й родить)

Useful Idiots and other animals

Перепрошую за наполегливість, але у контексті нинішніх і наступних подій хотілось би акцентувати увагу на відео, опублікованому в одному з останніх дайджестів. Хто не дивився - перегляньте, саме час.

Радянська підривна діяльність в пресі вільного світу, 1984 р. (укр. субтитри).

Безменов Юрій, фахівець радянської пропаганди, дезінформації та підривних дій, співробітник КДБ, працював у Агентстві друку «Новости», посольстві СРСР в Індії. В 1970 році втік на Захід, де певний час жив під іменем Томас Шуман. Після того, як КДБ вичислило його, публічно розкрив деяку інформацію про радянську пропаганду та диверсійну діяльності в інтерв'ю, лекціях, кількох брошурах.

***

Ну і для харошева настраєнія - відео 2008 року. Браття шутіть ізволілі.

Like a Bird

Україна з висоти пташиного польоту та великий український птах :) Enjoy!

Мульт-релакс

Давайте мультики дивитись? Дуже актуальний, як на мене, та просто чудовий - Острів скарбів.

Соблюдает дня режим - Джим, знает спорт необходим - Джим! - ну, це не про мене, але треба виховувати себе...  
Жадность Билла погубила... - чи то про петрушку, чи про укроп, чи про всіх разом ))) Жадность хуже, чем холера, жадность губит флибустьера!

Кінозал. "За двома зайцями" (1961) (оригінал)

Вже не одній людині обіцяла дати посилання на оригінальну, україномовну, версію цього фільму - і постійно забуваю. Тож привселюдно виправляюсь :) Насолоджуйтесь!

Оксана Забужко:

Між оригінальною українською та пізнішою російською версіями стрічки "За двома зайцями" є ще одна суттєва різниця. У тій, до якої ми звикли, — російській, комічні персонажі перекручують свою мову на український лад. А початково все було навпаки. Герої говорять чистою українською. Ті ж, хто намагаються ламати язика "по-панському", "по-модньому", звихують і мізки.

"Там є Київ 1870-х, населений автохтонними городянами з діда-прадіда — "старинним" київським міщанством, середньовічним "третім станом", який і збудував місто в XV-XVII ст., — станом із залишками ремісничих традицій і середньовічного етичного кодексу ("Та хіба ж міщанину пристало бути свинею?" — картає Секлита Лимариха Голохвостого). А 1870-ті — це початок масової, "планової" русифікації Києва (перед тим — міста переважно українського, з єврейською ремісничою і польською аристократичною частинами: до польського повстання 1863 року російською в Києві була тільки колоніальна адміністрація). Після повстання, яким і Валуєвський циркуляр було спричинено, почався курс на "обрусение края", і в гімназіях дітям за українську мову стали чіпляти на шию таблички "Мужичит".

Проня і Голохвостий — перше покоління, яке навчили, що мова їхніх батьків, гордих і заможних київських міщан ("Ваш батько шкури м'яв і з того хліб їв, я торгую яблуками і з того хліб їм — і нікого не боюся!"), — "мужицька", а "по-модньому" треба рівнятися на Липки, на "баришень з куделями" (на Липках якраз і жила колоніальна адміністрація — це, хто не знає, там, де Банкова). Сьогодні Проня з Голохвостим сидять на Банковій (і в телевізорі) — і читають не "Матильда, чилі францюзька гризетка", а Дар'ю Донцову і Оксану Робскі. Тільки Секлит Лимарих і старого Голохвостого за минуле століття історія "ліквідувала як клас". Смислів там — вагон із причепом, і дуже цікаво побачити, які з них "пройшли" на екран крізь сито радянської цензури 1960-х. Зрозуміло, що не всі з оригінально закладених у Старицького. Але, видно, і те, що пройшло, було сильно небажаним, раз українську версію сховали "на полицю".