Life on Mars

Вітаю усіх у вашому новому році! Як воно, хвостики не повідмерзали )))? Якщо трохи є, то несу вам спеки у стрічку.

Власне, на початку маю перепрошувати за вкотре використаний трохи нечесний маркетинговий прийом :) Мова йтиме не про чудовий британський серіал, а про спекотний Марса Алам, який ми відвідали цього літа вдруге після чотирирічної перерви.

Як воно завжди буває, хто що шукає, той те і отримує, тож у пошуках багатого на життя коралового рифу, спокійного відпочинку, якісного сервісу і, ніде правди діти, відсутності масового запорєбріка (як це було у 2012-му) чи співвітчизників мейд-ін-юесеса, ми не стали винаходити велосипеда.
Готель, у якому ми зупинились вдруге, трохи обтріпався за чотири роки, але ані коректність персоналу, ані кухня не погіршились, тож ніщо не завадило відпочинку.
А що в ньому було головним? Звісно, море, живе і скам"яніле. Оскільки я плаваю трохи краще за шмат пенопласту, то на мою долю випало менше живого моря, але навіть у "бюджетному акваріумі" залитої високою водою прибережної частини рифу я бачила біля та поміж своїх ніг: яскравих хейлінів з хвостами-мітлами, абудефдуфів, риб-метеликів, табуни кефалі, спинорогів, риб-хірургів, барабульку, риб-папуг, риб-носорогів, талассом, зебрасом, рибу-камінь (ага, на "безпечній" мілині, це окрема розповідь далі), ще пару видів, які не змогла ідентифікувати.

Життя на Марсі - а як інакше можна назвати ці краєвиди?

Те, що сьогодні камінь, який поступово розбивається хвилями синього-синього Червого моря - колись було живим, рухливим підводним світом. Від текстур мене можна було відірвати хіба що силою )) Чим не судини?

Практично МТСА )))

Моя улюблена. Світлина не передає краси: заввишки з мене, корал "починався" десь на рівні шиї і враження, що ти десь у готичному соборі, було приголомшливим!

Ну а який же Марс без марсіан?

Нема аборигенам спокою ні вдень, ні вночі :)

Колір моря - без накручувань насиченості заради краси. Саме таким, синім, він лишився у моїй пам"яті.

Вид на пляж та риф готелю з моря.

А ось мій "бюджетний акваріум", в якому беззастережно бовтаються діти та дорослі, не отримуючи жодних попереджень про те, що там можна наступити на найбільш отруйне створіння Червоного моря - рибу-камінь.

Отак ідемо ми собі з чоловіком у водичці за пару метрів від суші і в двох кроках від понтону і тут він стає на якийсь "камінь", що якось дивно сіпнувся під ногою. Роздивляємось. Камінь, каже він. РИБА! - кажу я, бо вона симетрична і очиці. І тут суперечка вирішилась сама собою: стривожений "камінь" випустив яскраво-червоний спинний плавник, розпустив розфарбовані оранжево-чорно-червоні плавники, роззявив пащеку і порачкував убік. Наступного дня ми повернулись і знайшли цю рибу біля того ж каменю! Спробували зняти, але камера без екрану і бовтанка завадили, хоча... Ось:

Так що порада: якщо ви бовтаєтесь чи ходите на мілині:
1. дивіться куди стаєте. Все, що схоже на камінь, каменем може не бути! а відтак -
2. йдучи, краще не піднімати ноги, а човгати. коралові капці вас не захистять від скорпени, тільки щаслива зірка, але без них ходити неможливо в принципі.
3. снорклінг у прибережній полосі вимагає таких заходів безпеки:
3-1. попередньо обстежте ділянку дна, в межах якої ви плануєте пересуватись. краще, якщо вона буде рівна, без каменів.
3-2. пам"ятайте, що на мілині хвиля тягне і "ковбасить" більше, тож пильнуйте, аби вас не шваркнуло по дну, яке, нагадаю, є скам"янілим рифом, а отже - капець яким гострим! шрам в мене на колінці вас у тому запевняє.
3-3. в ідеалі мати не тільки капці на ногах, але й рукавички на руках - у разі, якщо виникне потреба торкнутись дна рукою, захисний шар не завадить.
4. складаючи аптечку, не забувайте не тільки про ліки від горла-шлунка, але й про йод, бинти, рідкий клей, пластир - все, що може знадобитись у випадку порізів-подряпин.

Дотримуйтесь цих простих заходів безпеки і задоволення від споглядання рибок вам гарантоване :) Пара знимків камерою (нота бене: вивернутись навиворіт, але взяти гарну, з екраном, щоб потім не кусати лікті). Це мій перший "заплив", увечері, тож рибок не багато і видимість так собі. Просто для загального розуміння декорацій. Вдень асортимент багатший.

Утім, порізи можна отримати не тільки на мілині. Наведене нижче відео можна назвати "Слабоуміє і отвага", бо на ньому мій чоловік (той, що наступив на скорпену))) дражнить рибу-хірурга, яка отримала свою назву не за красу, а за гострий як лезо виступ біля хвостика. І якщо намагатись відтворити цю забаву, то хірург може знадобитись вам самим.

Нема чого ризикувати, коли треба насолоджуватись космосом і його жителями!

До речі, тут якраз видно згаданого вище мітлохвостого хейліна, компанії яких відвідували мій акваріум вдень і підпливали аж під ноги (трохи лячно, бо воно в лікоть завдовшки і зубки такі... гарні). Хвіст - феєрія!

Ну і трохи ще моментів нашого перебування.
Це молюск Кєша, якого викинуло на прибережну частину рифу. Кєшу було покладено на дно і щоденно перевірявся його стан: дихає чи ні. Якщо Кєшу зустріти, пірнувши поглибше, і необережно встромити йому пільчика поміж стулок, то пальчика він вже не випустить, як не вмовляй. Вирішувати життя чи пальчик вам, головне щоб ножик із собою був. Пальчика відтяти.

Пофігізм єгиптян у всій красі. Чотири роки тому ця яхта, яку викинуло на берег (зуму камери залік, це далеко), лежала там же у тій же позі, тільки що залишки вітрил ще були))

Лобі готелю - сакральне місце безкоштовного інтернету, тож тут панує тиша, яку можна порівняти із бібліотечною :)

На території ростуть кущі із цікавими квітками, яі виглядають напіврозквітлими, хоча такими не є.

І кущі з яскравими чи білими квітами, що потім стають чорними ягодами.

Фінікових пальм сила-силенна.