пʼятниця, 30 грудня 2016 р.

Книжкове-підліткове

А пригадуєте, як майже три роки тому, ще розгублені і спантеличені, ми питали один одного: як же так сталось, що трапилось, ми ж одні й ті самі книжки у минулому (читай - радянському дитинстві) читали?

Правда, одні? А якщо гарно пригадати, то не зовсім.
Днями думка химерними доріжками привела до спогаду про одну книжку, яку я у дитинстві дуже любила, - "Після дощику в четвер" Тараса Кінька.


Повість про злагоду, про те, як її можна втратити і відновити, а ще, одним штрихом, але майстерно, впевненою рукою зробленим - про байдужість. "Щодо суспільства, то в ньому всякий рух може породжувати як добро, так і зло. А непорушність - тільки зло". Щось я зрозуміла одразу, щось закарбувалось у підсвідомості і стало в нагоді у набагато старшому віці. Шкодую і дивуюсь, що книгу не перевидано.

Цікаво, що я, російськомовна в побуті дитина-білінгв, довго не могла перекласти для себе на російську слово "злагода", відчуваючи повну неадектватність пропонованого словником (до нього звісно ніхто не заглядав тоді) "согласия" оригіналу.
Злагода.
Лагодити.
Лагідний.
Все міцно і логічно поєднано одним коренем. Це зовсім не те, що кострубаті не пов"язані між собою "согласие", "чинить" і "ласковьій" і тодішня дитина це відчувала.

Хотіла насмикати цитат, але краще почитайте цю невелику повість самі, особливо якщо хочете потренувати свою українську. Власне, повернутись у дитинство і повторити пройдене - це гарний подарунок собі у новорічний вечір, як на мене :)

А які книжки читали ви?

9 коментарів:

  1. Тонюшка, дякую. Я, звісно, зовсім інші книжки читала у своєму дитинстві, але і цю почитаю із задоволенням.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ти взагалі свого роду феномен :) Думаю, тобі сподобається, принаймні лексику збагатиш. Знову ж таки, вже можна потроху дитячу бібліотеку збирати ;)

      Видалити
  2. Дякую, Тонечко, за пост про цю книжку! Дивно, але я її у дитинстві не читала, хоча вся моя родина (загалом російськомовна) купувала мені книжки переважно українською. Пам"ятаю, що полюбляла читати казки народів світу (була така велика гарна серія українською) і твори В. Нестайка - зокрема, дуже подобалася "Країна сонячних зайчиків".

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. От у всіх були ці казки, а в мене - ні, аааа, буду плакати ((( Тільки учора згадували про них (чи сьогодні? я заплуталась)))

      У мене якраз навпаки: книжки чомусь були загалом російськомовні (мамина робота), але оскільки дитина читала все, до чого могла дотягнутись, а саме журнал "Наука и жизнь" або Ромена Ролана (яким дивом зібрання творів у нас опинилось ніхто не пригадає, але читала його тіки я))), то в першу чергу стояло питання кількості, напевно))

      Видалити
    2. У мене тих казок також не було - це хороша дитяча бібліотека була поруч ))
      Так, я також усе, до чого могла дотягнутися вдома, читала - "Наука і життя" так само )) ще різні літературні журнали та книжки (чомусь вдома загалом була російська та українська класика), просто персонально мені батьки та бабуся намагалися підібрати щось цікаве українською. А де твоя мама працювала?

      Видалити
    3. Соромно зізнаватись, але бібліотеки якось пройшли повз мене - спочатку вистачало домашньої, а потім з першої ж стипендії почала купувати свої книжки. Напевно, надто інтимно до них ставлюсь, до паперових :)

      У маминому випадку важило те, що вона, походячи з двоомвної родини і після школи опинившись у Казахстані-Москві-Києві, дуже сильно русифікувалась, а саме вона займалась інтелектуальною складовою мого виховання. Тож питання самоідентифікації було віддано повністю на волю стихії і мій розсуд :)

      Видалити
    4. В мене без бібліотеки ніяк - зарубіжної літератури вдома було мало, тож іноді в бібліотеці вдавалося видобувати справжні скарби )) Крім того, ще ж була шкільна світова література, купа дисциплін в академії, тож все це треба було десь брати ))
      На жаль, з родинами, як я дивлюся, була розповсюджена історія - русифікація так чи інакше. У мене в сім"ї щось подібне було...

      Видалити
  3. Щиро дякую! Теж задавалась питанням - але в мене все складніше ((( я жила зовсім іншим світом й теперь все доводиться переусвідомлювати, але я рада, що це відбувається.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Нема за що :)

      На мою думку, книжки, звісно, важать, але ще й родина, оточення - і навіть так з двох людей, що росли в однакових умовах, можуть вирости злочинець та святий. Бог його знає, як ці механізми насправді працюють...

      Видалити