Я з нетерпінням чекала на повернення Олешкам історичної назви, бо як це так: Олешківські піски є, а Олешків - йок. А тепер у захопленні від Горішніх Плавнів (назва одного з сел чи хуторів, на місці яких у 60-х було розбудовано місто). Мало того що назва дуже-дуже українська, але не давало мені спокою одне відчуття і нарешті його зловила: вона ще й дуже-дуже хоббітівська :) Любителі Толкієна мене мають зрозуміти :)
Ну і пісня в тему. Повертаймо додому, панове!
Мглистые горы, Заячьи холмы, Великая пуща... меня зачаровывают эти названия. И по сути.
ВідповістиВидалитиСаме так :) Хоча для мене перші завжди будуть Імлисті гори, бо знайомство з Толкієном відбулось українською. Як зараз пам"ятаю:
ВидалитиДалеко, за Імлисті гори,
Де наші предковічні створи,
Рушати нам, гей, ковалям,
Шукати золота комори.
Ось таку мала (і маю) книжку): http://tolkien.com.pl/hobbit/collection/hobbit-ukrainian-1985-1st.php
ВидалитиУ меня электронный вариант на русском((( и еще есть в оригинале, муж привез из Лондона.
ВидалитиНарешті! ))) Це треба було зробити ще чверть століття тому, добре хоч зараз повертають історичні (або близькі до них) назви. Та от що робити з Кіровоградом?
ВідповістиВидалитиНе пощастило Кіровограду, і не кажи )) Назва, яку використовували за УНР, звучить дуже архаічно, як на мене. Щось придумають :)
Видалити