...перечитуючи коментарі до "усталого"
Коли мене взимку остаточно знудило від останнього тома талановито написаної, але знавісніло-імперської "Конгрегації", Таня порадила як антидот прочитати "Враг невидим" Юлії Федотової.
Гарна книга для розвантажування душі від людиноненависницького мороку. І, що зовсім для мене нетипово, більш за все сподобались нариси-спогади головного героя про війну.
Особливо я вдячна за нагадування:
"Не может быть героем тот, кто воевал на чужой земле".
Все, крапка над Ї. Межа. Міра, якою я віднедавна міряю раптово полярний світ.
На своїй землі, - чи на чужій землі на догоду катам, які не мають жалю навіть до власного люду. За свою землю - чи шматуючи свою ж землю на догоду чужим катам. Грабуючи, вбиваючи, викрадаючи поранених зі шпиталів, випускаючи з в'язниць бандитів. Я не бажаю їм смерті, але й плакати за ними не можу. Хай мене судить за це той, хто має право всіх судити.
Чуєш брате мій, товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком журавлі у вирій.
Кличуть "Кру-кру-кру, в чужині умру,
Заки море перелечу, крилонька зітру крилонька зітру"
Заки море перелечу, крилонька зітру крилонька зітру"
Мерехтить в очах безконечний шлях,
Гине-гине в сірій мряці слід по журавлях.
Кличуть "Кру-кру-кру, в чужині умру,
Заки море перелечу, крилонька зітру крилонька зітру"
Заки море перелечу, крилонька зітру крилонька зітру"
Я не знаю що то за люди. Звiрi.Кожний день неможливий без слiз по нашим втратам.
ВідповістиВидалитиНавіть звірів не хочеться ображати. Хто може кинути гранату у шпиталь з пораненими військовими (людьми!), як це сталось сьогодні у Макіївці? Чудовиська.
ВидалитиЧто ни новость, то ад :( Я не знаю, что можно сделать, кроме как перечислить деньги. Петицию подписала. Знает ли кто-то места, движения, события, в первую очередь антитеррористические, в которых можно принять участие?
ВідповістиВидалитиТы у Ани ссылки видела? ну и Диана + её можно в личке спросить, может что еще посоветует.
ВидалитиСерце крається, в душі порожнеча - я не знаю як нам це витримати....
ВідповістиВидалитиНічого нового з того, про що не знає людство і про що не писали у книгах, але несподівано це стріло нас на нашій же землі, яка 23 роки не знала воєн. Як витримати? Не знаю... Робити те, що потрібно: тримати розум холодним, допомагати тим, хто потребує допомоги, дбати про родину, вчитися бути громадянином, а не електоратом. Багато справ, насправді :)
Видалити