неділя, 14 вересня 2014 р.

Пирогів

Саме так - Пирогів, а не Пирогово - називається село, поблизу якого розташований Національний музей народної архітектури та побуту України, улюблене місце відпочинку багатьох киян та гостей столиці.

Залишаю на сторінках блогу останній спекотний (+25!) день осені, надвечір'я з довгими темними тінями та ніжними звуками цимбал, чоловіком, що нудьгує поки я видивляюсь гарний ракурс або гасаю по садибах та вже вкотре проголошує, що для фотопрогулянок мені треба шукати компанію, бо панство повільно ходити не любить :).




Мої улюблені вітряки - обожнюю це місце!



Інтер'єр хати на Черкащині. У дідовій хаті, яку мій батько залишив у садибі, будуючи нову хату у 80-х роках, така сама піч, ну а вироби з дерева, що залишились на горищі, дають фору музейним - дідусь був майстром, робив прялки, ярма, рубелі. Дідусь так і не дізнався, що став дідусем, загинув на початку війни.




Крупорушка на кінному приводі. Для виробництва гречаної крупи.

Ось вона, на задньому плані



Милий курничок, правда :)? Хата також пофарбована у синій колір, імітуючи відтінок глини, якою обмазували хати у місцевості, звідки привезена садиба (Хмельниччина).


П'ятницька церква

Воскресенська церква із села Кисоричі, Рівненщина, кінець 18 ст.

46 коментарів:

  1. Тонечка, дякую за фото! Як я скучила за цією містиною! Шість років там не була! :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дуже добре уявляю, як ти скучила :) Я там також дуууже довго не була - суєта суєт або, як каже моя схильна до лінощів тітонька, КЛОПІТ. А тепер буду ходити часто, якщо ніщо не завадить. Цього разу до "Карпат" не дішли, сором сороміцький. В шинках не були. Вітряки я всі не сфотографувала. Купа роботи :)

      Видалити
    2. А Карпаты временно недоступны,проходят съемки какого-то фильма:)Я совсем не так далеко живу от музея под открытым небом.Спасибо за такие замечательные фотографии:)

      Видалити
    3. И в Карпатах снимали? Мы "в школу" из-за этого не попали, хорошо, что не стали испытывать судьбу.
      Хорошее место жительства у тебя :)

      Видалити
  2. я впевнена, що курочкам подобалося жити у такій хатинці :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. В українців навіть курочки живуть як люди :)

      Видалити
  3. Дякую, Тоня! Я вже і не пом'ятаю, коли була там... ан ні згадала, в зимку, років вісім-дев'ять назад, це був вже вечір... смачні наїдки у корчмі на краю села... а на вулиці сніг, зорі, мороз і тиша :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Слухай, ну не можна ж так ))) В мене від твоїх слів почали виділятись шлунковий сік та натхнення :)

      Видалити
  4. Аааа, какая красота! Вот сколько раз встречала фотографии Пирогово (записываю: Пирогiв!), каждый раз смотрю - не насмотрюсь! А последняя мельница это вообще наповал!
    Интересно, какой высоты синенький курятник? И какой величины дверца? Паззл у меня в голове не складывается ))) Домик как настоящий!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я сама неправильно говорила до сегодня, пока не полезла в вики уточнить название церкви. И все получается говорят неправильно :)

      Курятник высотой где-то с меня, сложно сказать. Дверца высотой как от локтя до кисти примерно. Или вот ярдом лежит полый кирпич - тоже масштаб можно оценить.
      Пропорционально росту жителей, короче :)

      Видалити
    2. Вот! Я же помню, что раньше от украинцев слышала только вариант "Пирогово", запоминаю теперь :)

      Курятничек вообще полный улёт, как и все там ))) Кирпич-то я и не заметил! )))

      Видалити
    3. Кто ж посмотрит на кирпич, когда рядом такой дворец )))?

      Да, все абсолютно говорят "Пирогово". Долго нам еще везде кривду на правду менять надо будет.

      Видалити
    4. )))) Ото ж! )))

      Да. Ты же помнишь, что я мысленно с вами?
      Не хочу углубляться, но в скобках скажу, что у нас наблюдаю абсолютно противоположный и стремительный процесс :(

      Видалити
    5. Помню ли я? Как ты можешь спрашивать такое :)

      Можешь не углубляться, т.к. я отлично понимаю о чём ты - этот процесс направлен на нас и волей-неволей приходиться становиться в нем экспертами. Обнадеживает только то, что в современном мире всё ускоряется и у нас есть шансы дожить до времени, когда процесс повернет вспять.

      Видалити
    6. Ну и хорошо :)

      Тонечка, я понимаю, что для вас, там, наше нынешнее-внутреннее сейчас, мягко говоря, не актуально. Но происходящий процесс направлен против нашего народа ровно так же, как и против вашего, и я изумляюсь, как мало людей это у нас понимают. И закроем на этом тему, слишком уж она тяжела да и не ко времени, особенно вам сейчас.
      Зато ППКС-ну к твоей последней фразе! ))) Ну что, вся надежда у меня сейчас и впрямь только на то, что один Советский Союз мы ведь пережили уже. Вполне возможно, что до проводов следующего нам всем придется сидеть на берегу реки менее семидесяти лет )))))) жизнь-то и впрямь ускорилась невообразимо!

      Видалити
    7. Процесс античеловечный сам по себе, без привязки даже к названиям народов или стран... Но ты права, не будем сейчас об этом.

      Ага, будем как те китайцы, которые сидят на берегу реки и ожидают сама знаешь чего )))

      Видалити
    8. Да-да, я именно об этом! )))

      Видалити
  5. Тонь, классно как!!!! Обожаю я деревни:) Там все милое и уютное!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Настя, спасибо за внимание :) Да, там очень душевная атмосфера, просто уходить не хочется.

      Видалити
  6. Обожнюю це місце. Взагалі жалкую що ми відірваліся від природи і живемо у залізобетонних багатоповерхових курниках(((( Сподіваюся колись все змінеться. Гарні фото, теплі і рідні

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую :)

      Ми зі шпаківні вилізли у звязку з сімейними обставинами і в цілому я не шкодую, незважаючи на побутові нюанси (перманентний ремонт та руйнування-будування). Свіже повітря, пташки за вікном замість машин - лєпота!

      Видалити
  7. Чудесное место! С удовольствием составила бы тебе компанию. Люблю ветряки, деревянное зодчество, вообще дерево очень люблю.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А уж я бы с каким удовольствием в такой компании побродила :)

      Видалити
  8. А я теж сьогодні ледь не доїхала туди. В останню мить вибрали інший фотомаршрут.
    Я б з вами з радістю)
    Обов'язково поїду знімати золотий та багряний Пигорів.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А куди зрештою пішли? І чи публікуєш ти десь знімки?
      Наступного разу я мабуть дійсно напишу оголошення, бо бути "хвостиком" для фотографа і не нудьгувати може тільки або інший фотограф, або небайдужа до процесу людина.

      Головне, щоб золотий та багряний не був також дощовим та холодним :) Але, думаю, і це нас не зупинить.

      Видалити
    2. На Поділ та ісходили пішки декілька мостів. Трохи інший формат) але такий зрештою був настрій сьогодні.
      Публікую небагато знімків. Тільки ті, що стосуються рукоділля, різних його видів на своєму сайті tsiomik.com. А інші фото "недозрілі" ще)

      Видалити
    3. Тоня, подивіться цю публікацію обов'язково. http://tsiomik.com/blog/view/40
      Стільки раз планувати вам відписати, але слова взагалі-то безсилі, принаймні мої. Тільки фото)

      Видалити
    4. Катю, дякую за нагадування цього чудового вірша та такі зворушливі ілюстрації до нього! (коментар на сайті вимагає реєстрації, а мені несила нові паролі придумувати зараз)
      Картина-аплікація (правильно техніку називаю?) милує око без багету.
      Дуже шкода, що не можна побачити не-рукодільні фото, бо рукодільні витончені та з душею зроблені :)

      І пригадується мені, що ми переходили на ти, коли я книжки забирала ;) До речі, чекала на вас з Юлею на зустрічі у четвер, сподіваюсь, наступного разу вже побачимось :)?

      Видалити
    5. Реєстрації? Хм, дивно. Треба буде подивитись. Не знала цього, дякую)
      Так, звісно на ти! Пишіть, будь ласка, і мені на пошту tsiomikk@gmail.com, якщо знову збиратиметесь. Юля не завджи вчасно бачить листи))

      Видалити
    6. Напевно що реєстрації, тому що коли обираю відправити коментар за допомогою облікового запису на ФБ або гугл+, то зявляється три поля: імя, адреса (заповнені) та пусте поле для введення пароля з кнопкою "зареєструватись", хоча логічно було б - "увійти", оскільки береться вже існуючий акаунт. Тож я не наважилась вводити у це поле паролі для Фб чи Г+

      Домовились, буду писати про плани та зустрічі :)

      Видалити
  9. так вот где ты пропадаешь :) я тут тебя жду, жду, а ты там.. но там так красиво и уютно, и как это сказать - по-нашему, по-простому что ли? - что так уж и быть - в этот раз прощаю.
    мельнички! :D ня! я тоже туда хочу, в Пирогов :) но меня вы не возьмете, я далеко :(

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Зато ты в поисках меня зашла в блог по своей воле - это просто праздник какой-то ))) Я сегодня сплю целый день, видно перед похолоданием (надо же повод изыскать).

      Глядя на мельницы тебя вспоминала, сама понимаешь. Даст Бог - приедешь снова, будет напряженная культурная программа :)

      Видалити
    2. я не против, напряженной. я только за.

      Видалити
  10. Красивые фото, умиротворяющие...А мы пару недель назад были в музее с аналогичным названием во Львове - Шевченкiвському гаю. Тоже изучали мельницы, улики, школы, церковь и просто жилые дома. Заодно малышу "дикую" природу показывали - утки, гуси, овцы, лошади, ну и самых диких - котов, которые овец пытались пасти :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Слышала про Шевченківський гай, но ни разу не побывала там, еще Львов не весь исхожен - каждый раз думается.

      Кошки-пастухи? Это что-то новое, заинтриговали )))

      Видалити
    2. Не то чтобы у них что- то получилось :) овцы оказались не такими простыми и покладистыми. Кошке пришлось "пасти" их, сидя на возвышении.

      Видалити
    3. А я уже в ожидании ответа успела нарисовать картинку: кошка верхом на главном баране командует парадом )))

      Видалити
  11. а я прочитала назву і думаю:"О, пост про вареники" :). а потім тон здався занадто наказовий. от що значить на голодний шлунок блоги читати

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. "Баришня лягли і просють" - пирогів мені! ))) ой, насмішила )))

      Видалити
  12. дуже гарні фото.... Може зберусь теж найближчим часом опублікувати щось з серії "мальовнича Україна". Накопичилось фотографій.
    А я, якщо чесно, не дуже люблю цей музей. В дитинстві був неподалік, то ми бували часто. Як стало неможна їздити на машині, то стало важко стільки ходити. То у мене дитячі спогади чоммусь про втому від цих прогулянок. А тепер на іншому кінці міста. Да і дитині стільки ходити важко буде.
    Наші бабусі інколи їздять з дітворою в "Українське село" http://www.etno-selo.com.ua/index.php?lang=ua
    Кажуть - компактніше, не менш цікаво і на свята менше людей.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дитячі враження, відчуття та асоціації закарбовуються міцно :) Мені дуже подобається енергетика (особливо там, де стоять вітряки, біля Співочого поля), а гасати на велосипедах чи конях там, певно, суцільне задоволення (принаймні, велосипедисти та вершники саме так виглядають)), хоча я більше полюбляю піші прогулянки.

      Дякую за посилання, треба буде принагідно завітати!

      Видалити
  13. Такую печь помню у родственников, хорошие фото! Калина какая! М-м-м-м!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Спасибо! Я старалась, насколько это можно было сделать на бегу (выстроить кадр? подобрать баланс белого? ручками подогнать экспозицию? нет времени, вторая половина скучает ))))

      Видалити
  14. Какие ветряные мельницы! У нас таких не видела :(...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У вас, наверное, водяные мельницы преобладают

      Видалити