неділя, 26 липня 2015 р.

Вихідні у Пилипці

 ...Від Карпатських гір до славетного Донбасу - друга година за київським часом!

Так би проспівали вам про точний час на одній дуже місцевій "бандерівській" радіостанції, якби ви разом зі мною не спали у вагоні потягу Київ-Ужгород. А зранку і на всі минулі вихідні знов був Пилипець, який вже отримав власний тег у блозі :)

Субота

Ранок видався мальовничим, із густим туманом, що спочатку перетворив світ на казку, а павучі тенета - на витвори ювелірного мистецтва.


Буквально за півгодини від туману залишились лише росяні "тарілки", які напевно плете якийсь специфічний вид павуків, а повітря вже почало дзижчати від спеки під блакитним небом.


Після сніданку - на гору!
Дзвоники, багато-багато дзвоників, нарахувала щонайменш три різних види. Віола спробувала замаскуватись серед сусідів :)


 Недалеко від підйомника є невеличкий кам"яний виступ, який ховає чимало маленьких див.


Навесні я почала підкорювати Гимбу, дійшовши АЖ )))) до позначки 700 метрів. Цього разу, згадавши формулу Оленки "1,01", піднялась ще вище: доказ - чорненька піктограма на місці моєї минулої зупинки. Ледь знайшла її на фото! Насправді, це навіть не 1,01, а щонайменше 1,9. Наступного разу мушу дійти до самого верху!


Площа чорничної щітки, якою вкриті схили, вражає! Як і краєвид, який треба бачити на власні очі - або хоча б через об"єктив з широким кутом.


Пострибала донизу. Наступного разу не забути виламати собі палицю!
Увага, дєтям до шишнадцаті! Зійшовши трохи вбік від грунтівки до покинутої велостежки, можна дізнатись, як робляться нові коники :) 


Пекуче сонце трохи затягло тонесеньким серпанком, чудова погода для того, щоб прогулятись до водоспаду Шипіт через гори, повз поселення хіппі та туристів.

Чорниці, чорниці, усюди чорниці! Впізнаєте на нижньому фото складку між горами? На неї ми раніше дивилась збоку, тепер - знизу - і від неї до водоспаду навпростець.


Робимо зупинки біля мальовничих куточків, красу яких, на превеликий жаль, світлини не передають і на 10%.


Неділя

Ранішній візит до Шипоту у надії бути з ним на самоті, якщо не рахувати купальщиків та таких же розумників. Розумникам було начхати, що людина з камерою на штативі 15 хвилин чекає, поки всі ви по черзі вмочите руки у водичку біля самої скелі, бо ж на п"ять метрів нижче вона геть інша. Покричите, пострибаєте. Довелось вживати пантоміму. З людиною зі штативом пантоміма була геть інша. "То може ви також сюди? ПрОшу!" - "Та ні, ні, дякую, я вже".

Сам Шипіт був цього разу тихий, навіть можна поруч розмовляти, тож ефектних фото не вийшло. Ну, дарма, не останній раз у гостях.

Анатомія водоспаду.


Фрагменти мовчазні...


...та не дуже.



Почали розбирати пакунки шашличники, підтягуватись екскурсії, а отже - час йти снідати та знов на гору. Хтось гасає, а хтось впав у рожеве море іван-чаю (його також дууууже багато на схилах), мліє від сонця та бджолиного гудіння :)


Але ще не всі пункти програми виконано! Остання зупинка - чайовня, де треба підбадьоритись каврю та освіжитись напоєм із джерельної води, імбиру та спецій. Ну і неодмінно ознайомитись із народною творчістю :)
Малюнки людей, що вміють це робити, привертають увагу. Як і вже знайома нам з травневого візиту киця :)


Як же ж без плебісциту у наш час! Ще у суботу "бюлетенів" кримчан не було, а харків"яни пришпилювали листочок в мене на очах. Вчасно завітала!


Гості з Краснодару підписали своє послання, але я підпис обрізала заради їх безпеки. Від гріха подалі, там же 99% йоббиків (це партія така, а не те, що ви подумали).


Географія нічогенька :) Гостей з ЮЕсЕй я, здається, бачила - симпатичні чорношкірі дівчата, я вирішила було, що це хтось із наших афробендерівців (пригадуєте фото з Одеси у одному з останніх дайджестів :)?)


І наостанок - пара світлин вечірніх Карпат з вікна вагона. "Поталанило", бо він був такий старезний, що вікно було прочинене очманілими від задухи пасажирами майже на третину :)

26 коментарів:

  1. Відповіді
    1. Не те слово :) Не стомлююсь милуватись :)

      Видалити
  2. Як люблю гори... а найбільше - Карпати! Цей пост просто віддушина для мене! Якось так повелось, що саме Карпати асоціюються у мене з магічними якимись думками, навіяними творами Франка, Украінки... І не важливо, наші, Украінські вони, чи Румунські. Минулого року ночували з палатками в самому центрі Карпат, Трансільванія. Непередаване відчуття!! Таке враження, що де б ти не ступив, куди б ти не пішов - за тобою спостерігають, кожен твій крок відстежуть.... Як же я люблю гори, як люблю!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Як я тебе розумію :)))) І по-хорошому заздрю! Трансильванія - від однієї назви перехоплює подих! А які, напевно, зорі там уночі...
      Дійсно, кожні гори красиві по-своєму, але Карпати - це вже любов назавжди.

      Видалити
  3. Теж люблю гори! Я так само фотографувала Шипіт)) Я була навесні, тому води в водоспаді було більше. Дякую за прогулянку!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. І тобі дякую за увагу та коментарі :)

      Я вже зробила висновок, що треба брати із собою гумові чоботи, щоб хоч трохи урізноманітнити композиції ))) Хочу побачити Шипіт восени та взимку, також має бути дуже гарно.

      Видалити
  4. Как хочется попасть туда, неимеверно красиво, кажется что монитор даже запах передает)))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так, бюлетеня "Алчевськ - це Україна" там явно не вистачає :)

      Аромати - то таке, а от як би смак чорниці передати! Люди ходять із чорними руками ротами, мити ніхто навіть не думає )))

      Видалити
    2. Вкус - то таке, моя жизнь это звуки и запахи))), хотя 3 месяца в году я этих самых запахов практически не слышу - аллергия однако(((

      Видалити
    3. Понятно! Я как чувствовала - сняла видео со звуком :) Значит, в следующий раз звукового сопровождения будет побольше

      Видалити
  5. Ти мене дивуєш! У гарном у сенсі, звичайно.) Світлини супер. Окреме "дякую" - за інформативно-патріотичну складову. Теплішає на серці...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Напевно, відданістю маленькому селу за 500 км від дому )))

      Про інфоскладову: можна перефразувати відомий вислів - "немає значення як рахують, важливо - де голосують". Тут як не рахуй, результат буде 100% :) Сама люблю чайовню ще й за це - кожного разу нова "експозиція".Треба й собі щось наступного разу намалювати :)

      Видалити
    2. Так,я завдяки тобі відкрила це мальовниче село,а завдяки твоїм фото маю можливість милуватись ним в різні пори року.
      Обмірковуючи твій вчинок щодо "людей з Краснодару" все думаю - які ж ми добрі та м'якусі...

      Видалити
    3. Тоді вже тре дякувати чоловіковій вело-тусі, я за ними хвостиком де тільки можна - Пилипець, Сколе :)

      Обмірковую твоє обмірковування, бо сама ні хвилини не міркувала - настільки це під час складання колажів здавалось логічним....

      Думаю, не в тому справа, що м"якусі, а просто вільна людина (якою я якщо не є, то принаймні почуваюсь) не зашкодить свідомо комфорту іншої, якщо її дії не становлять небезпеки чи дискомфорту. Людині (до речі, з подвійним українським прізвищем) дістало тямущості попросити вибачення і назвати себе, але впевнена, що на надто широкий розголос вона не розраховувала. Якщо раптом хтось впізнає себе і відгукнеться - буде приємно :)

      Видалити
    4. Так енто я в превосходной степени, с восхищением).

      Видалити
    5. Тоді гаразд :) Бо м"якість моя - вона дуже вибірково діє. На москаликів класичних (тих, що з українських народних, не спотворених совєцькою "дружбой народов", приказок) не поширюється.

      Видалити
  6. Тоня, як чудово ти проводиш час! Я теж тепер хочу до Карпат :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Досить хотіти, треба їхати :) Не пошкодуєш ні хвилини :)

      Видалити
  7. Яка краса! Чудовий відпочинок

    ВідповістиВидалити
  8. Карпати чудові! Як туди хочеться поїхати, скучила за ними безмежно!
    Тонечно, дуже гарні фотографії - квіточки, павутиння, зелені гори...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, Катю :)
      Я за ними починаю сумувати коли ще потяг напряму "додому" не від"їхав від станції :)

      Видалити
  9. світлини, як завжди, чудові! роздивлялася їх збираючись на роботу
    щойно зібрані чорниці це зовсім не те ж саме, що довезені до Києва у задушливих потягах
    коли була студенткою, то декілька разів їхала у загальному вагоні з жіночками, що везли на продаж чорниці, ще вони вишні так возили :)

    ти зараз удома? мені потрібна допомога у перефарбуванні однієї квіточки, а у самої щось не дуже виходить

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Щойно зібрані чорниці - "ето же очєнь і очєнь", як сказав би господін Голохвостий ))) Як і шовковиці. Та й напевно усі ягоди.

      Рада, що світлини сподобались!

      Видалити
  10. Дякую за фото та гарний настрій))) Малюнки-привітання вразили. Приємно :)

    ВідповістиВидалити
  11. тиждень тому там були- Краснодар теж кинувся в очі))))і киця

    ВідповістиВидалити