пʼятниця, 17 липня 2015 р.

Дайджест №10. Just do it!

Сьогодні - роковини загибелі екіпажу та пасажирів рейса МН17. Напевно, до кінця життя пам"ятатиму той безмежний шок та розгубленість після маминого дзвінка (кілька жахливих секунд, після її першого "Тоня!!!", я думала, щось із татом трапилось... дякую, окупанти та колаборанти)... Розв"язка все ближче, каток не спинити.

На цьому навіть опосередковано про московітів - усе. Далі - тільки про наші справи. Причому - тільки позитив, #зради набратись можете деінде :)

Частина 1. Шлях у тисячу миль починається з першого кроку

Учимся работать с госреестрами

Принятие законопроекта о внесении изменений в некоторые украинские законы событие как бы рядовое, но оно достаточно важное для страны, поскольку делает власть и государство более открытыми для граждан.
В законе «О дорожном движении» статья 341 отныне содержит следующие положения.
Информация о зарегистрированных транспортных средствах и их владельцах, которая содержится в Едином государственном реестре ГАИ МВД Украины, является открытой и общедоступной.
...Аналогичным образом отныне можно получить информацию о недвижимом имуществе, что предусматривает часть вторая статьи 28 закона «О государственной регистрации имущественных прав на недвижимое имущество и их отягощений».
Согласно указанной статье для физических и юридических лиц информация по объектам недвижимого имущества предоставляется в электронной форме через официальный веб-сайт Министерства юстиции Украины, при условии идентификации такого лица с использованием электронной цифровой подписи или другого альтернативного средства идентификации лица, или в бумажном виде государственным регистратором или нотариусом.
И, наконец, в закон «О Государственном земельном кадастре» внесено положение, что поиск, просмотр, копирование и распечатка сведений Государственного земельного кадастра осуществляются безвозмездно.
...
Ранее были открыты интернет-доступы к другим реестрам и административным услугам. Например, по интернету можно заказать справку об отсутствии или наличии судимости. Это стало возможным благодаря запуску нового портала iGov. Справка о несудимости — одна из самых популярных услуг МВД. Она нужна для оформления загранпаспорта, визы, получение определенных разрешений.
Уже сейчас через интернет-портал https://igov.org.ua/ можно получить 21 государственную услугу, правда, часть из них предоставляется пока на региональном уровне.
В частности, удаленно через интернет можно осуществить поиск общественных объединений, регистрацию декларации о начале строительных работ, получить выписку из Единого государственного реестра юридических лиц и физических лиц — предпринимателей. В ближайшее время планируется запустить еще 46 он-лайн услуг.

С 1 октября все справки отменяются

С 1 октября чиновники будут обязаны сами получать нужные им справки и прочие документы, как это делается в цивилизованном мире.
Первый заместитель министра юстиции Украины Наталья Севостьянова на заседании коллегии Минюста заявила следующее: «С 1 октября 2015 года ни один государственный орган не будет иметь права требовать справки, даже электронные. Потому что если они будут иметь бесплатный доступ к реестру, они смогут это сделать собственноручно и получить эту информацию без того, чтобы каждый раз обращаться за выписками и справками. Это касается не только справок, но и, например, документов о рождении, браке и других». Граждане тоже могут получить необходимую информацию, документы и справки из открытых реестров.

Частина 2. Слово і діло

Всі покою щиро прагнуть,
А не в єден гуж всі тягнуть;
Той направо, той наліво,
А все, браття, тото диво!
Гетьман Іван Мазепа. ДУМА ІЛИ ПІСНЯ

Як парламентські фракції голосують за реформаторські закони 
"Українська правда" проаналізувала, як парламентські фракції голосували за 29 прийнятих парламентом найважливіших законопроектів, які містяться в меморандумі між Україною та МВФ, а також були відібрані для рейтингу VoxUkraine – іMoРe. Перевага надавалась голосуванням під час другого читання та за проекти в цілому – тобто на останньому етапі. Результат кожної фракції – кількість голосів "за" відповідний законопроект від загальної чисельності фракції.

Частина 3. Повзуча українізація

Повзуча русифікація. Української стало трохи більше в ресторанах і на транспорті, в медіа незмінно домінує російська (ІНФОГРАФІКА)

Зрозумійте. Ніхто не втручається у ваше приватне спілкування. Але у публічному просторі (для початку) має домінувати тільки українська. Коли кремлівські змі, рашистські оратори та ледь чи не кожна ерефівська праска триндить про те, що "русскій мір=русскій єзик", то я не може зрозуміти логіку тих наших "патріотів", які заради того, щоб залишитись у зоні комфорту, ладні поступатись державною безпекою.

За мову без мантр і кулаків - розгорнута думка від перекладача Наталі Палій.

На зміну шовковій русифікації Російської імперії та Радянського Союзу може прийти патріотична русифікація.

Наполегливо рекомендую відкриту ФБ-спільноту "И так поймут". ЇЇ гасло - "Кожен має конституційне право на отримання будь-якої інформації в Україні українською мовою!"
Там ви, зокрема, дізнаєтесь, як допомогти українізувати наш простір, щоб псевдо-ліберальні москалі не їхали сюди будувати "правільную расію", бо, бачте, тут тоже все російською, тільки путіна нема.
Стаття про спільноту та наші проблеми у Newsweek - Tongue-Tied on Ukraine’s Front Lines

А про те, як я на нашій останній зустрічі намагалась придбати у "столовці" під назвою "Олів"є" узвар та поставити його на тацю, розкажу іншого разу :)

Частина 4 - позитив та цікавинки

"Бабуся Ганя звичайна жінка із села, що має чіткий розум, хорошу пам’ять та щире серце. У 2009-2010 роках бабуся написала спогади дитинства та повоєнних років, що стали основою блогу aboykohistory.com.ua під назвою “Історія життя Анни Бойко”. У 2011 році блог “Історія життя Анни Бойко” отримав нагороду BUBA2011, як найкращий особистий блог. А ще за пару років наповнився віршами Бойко Анни, рубриками про кулінарію, вишивку, рукоділля та фоторепортажами із життя в селі Яглуш. Одне із фото бабусі з ноутбуком покорило мережу.Мені було дуже приємно побачити таку бурхливу реакцію на це фото, хоча для мене воно цілком буденне. Бабуся Ганя і дідусь Михайло є дуже сучасними, щодо технологій і давно користуються мобільним телефоном, переглядають фото та відео онуків на нетбуках, грають в ігри на TV-тюнері, читають книжки з IPhone (мого:-). І переживши непрості історії повоєнного села, їхні очі і досі горять та посміхаються, а вуста ніколи не нарікають на життя!"

Школа фотографії

От бачте, бабуся яка сучасна, тож бігом опановувати основи фотографії, розбиратись у "страшних" експозиції, витримці та діафрагмі ))))

Антон Петрусь - Советы по фотографии. Сборник 

Моя одвічна проблема - баланс білого. Може, кому стане у нагоді ця шпаргалка.


Просто краса...



...та кумедність

Слоненя вперше побачило море )))
До слова, родину лебедів супроводжувало авто міліції. Правоохоронці їхали слідом за птахами.
"І кожного року місто спостерігає поважну ходу малечі, яка чимчикує близько півтора кілометри, повз пам'ятник Суворову, через надзвичайно жваве перехрестя до ставу", — пишуть місцеві жителі.
 

13 коментарів:

  1. МН1 ... шок и ужас по сей день...

    Бабулька Гана - клас!

    Моё ми-ми-ми, балдею :) - в Японии построили прозрачный бассейн для слонов
    http://korrespondent.net/lifestyle/3539798-v-yaponyy-postroyly-prozrachnyi-bassein-dlia-slonov

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Шок, так. Але каток правосуддя для винуватців котиться невблаганно.

      Слоники - дійсно мі-мі-мі :) Дякую!

      Видалити
  2. Незважаючи на усе, що трапилось, трагедія з Боїнгом була для мене найважчою і найболючішою. Потім я зрозуміла, що це не тільки через те, що трапилось безпосередньо, а ще й через те, що відбувалося потім. Я на жаль з власного досвіду знаю, що інколи треба дійти до самого дна, чорного і страшного, щоб мати змогу відштовхнутися. І ось на моїх очах люди цього дна дістались і... раптом почали заглиблюваться ще далі, вже ноги по коліна в чорній трясовині, по пояс, по шию... це найстрашніше, що я бачила в своєму житті. Все, не хочу, воні мертві, неживі, зомбі.

    Про узвар і тацю цікаво!! І взагалі все дуже цікаве, дякую!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Розповідаю про узвар та тацю :)

      Генделик із гордою назвою Олів"є ти вже знаєш, тож приблизно мізансцену уявити можеш. Приходжу я перед останньою зустріччю (ти вже поїхала) голодна, прямую на перший поверх, придбати щось поживніше за каву.
      Стоїть на роздачі хлоп, віку десь як мої студенти. Добрий день, кажу. Здравствуйтє, відповідає він.
      О, думаю, наш клієнт. Зараз ми й перевіримо, наскільки "нєт разніци" і як захищені права україномовних.
      Розпитую його про страви - вперто відповідає російською.
      Доходимо до двох карафок із лимонадом - помаранчевим та з ківі ("просто додай води" - ось і весь лимонад, але це вже інша історія)))
      Дайте апельсинового, кажу. А взагалі (вчасно загадала я про юппі) чи є у вас узвар? 95% спраги + 5% цинічного бандери :)
      Хлоп очима лупає.
      Узвар, кажу.
      Луп-луп.
      Уз-вар.
      Луууууп.
      І мовчки наливає мені "лимонад" з ківі.
      Ну, окей.
      Продовжуючи експеримент, йду до каси, там сидить дівчина. Що ж це, кажу, не знає ваш персонал української? Питаю про узвар, узвар мені не дали, аж ось він стоїть збоку від вас (а для хлопа - був на початку роздачі). Щось дівчинка пронявчала, тут я розумію, що забула тацю.
      Таці у вас де, питаю.
      Луууууууп )))
      Таці, кажу, пОд-нО-си.
      Я українську заню, відповідає дівчина, але що таця - це підніс (під чий ніс - хотіла б я запитати у авторів деяких зросійщених словників української), чую вперше.
      Ну то гаразд, головне, що мій лимонад опинився на таці, мої права україномовної людини були порушені півтора рази, а їжу таку у нас в селі й свиням би не дали - але це вже інша історія :)

      Видалити
    2. Як мені соромно, Тоню! Я була певна, що відповіла тобі! Це зі мною інколи трапляється, я балакаю з людиною в своїй голові і потим живу з відчуттям, що ця розмова сталася насправді. Вибачаюсь!

      Я про свій опит. Українську почала вивчати в старших класах школи. Ніколи нею не спілкувалася. Лише чула час від часу. Але знаю і про узвар, і про тацю (тю!).
      Так шо немає слів... який яскравий приклад становища української мови в Україні. Рускій притєсняют, ага...

      Видалити
    3. Слухай, я сама точнісінько така )))) Скільки листів було так "написано" - не перелічити! Тож не переймайся, коли відповіла - тоді відповіла. Тим більше, з твоїм літнім графіком постачання електрики - я безмежно тішусь, що ти знаходиш час і можливість ще й коментарі писати :)

      Отож бо й воно, що слів нема. Та дарма, ми там постійно зустрічаємось, тож вони в мене будуть знати усі українські назви страв та напоїв, ще й до книги скарг доберуся, якщо продовжать відповідати російською.

      Видалити
  3. Для меня сбитый Боинг был каким-то сюром. Не отправной точкой,нет. Была надежда:"а вдруг они остановятся?" Нет, начались гумконвои. Отправной точкой было избиение района "Восточный" в Мариуполе. В субботу,когда люди пошли на рынок. Когда по скайпу звонила свекровь, дом которой в трех остановках от окраины. Я слышала онлайн,как дребезжат стекла в ее окнах и выла от ужаса и беспомощности.
    Поняла - не одумаются,не уйдут,не остановятся.Упыри-убийцы-твари. Даже псевдоброхоты,которые выступают "за мир" и при этом платят налоги в свою казну,спонсируя тем самым войну.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Знаєш, я коли цей пост написала, вимкнула комп та пішла спати, почала прокручувати в голові "слова автора" і картати себе, що може занадто суворо обійшлась із "хорошими русскімі". Але практично одразу висунула цей же аргумент: платиш податки - і вже не має значення, що ти там в себе на кухні говориш. Точно так же і на мої податки стріляє українська армія і снаряд може залетіти у мирний будинок - це війна. Тільки от спинити її може лише агресор. А його громадяни скиглять "а чьто я магу сдєлать?". А що ти бодай спробував зробити? А нічого.

      Цікаво, коли я встратила надію? Напевно, ще до Боїнга, коли писала своє "Усталость №2". Решта подій тільки стверджувала цю думку.

      До речі, про Надію, нашу Надю. Це де, в якій державі може бути, що тиждень (!!!) адвокати і не тільки не можуть дізнатись, куди перевезли заарештованого?!

      Видалити
  4. Збитий Боїнг став тоді квінтесенцією жахливої нелюдскості... Якраз перед цим вже були масові жертви, збиті військові літаки, страшні обстріли... Та нелюдам і цього виявилося мало. Нехай їм віділ"ються всі сльози та горе їхніх жертв

    Бабуся порадувала :) Почитала про неї на сайті - яка молодець!
    Тоню, дякую за дайджест, усе цікаво!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У цій війні мене жахає не тільки кількість жертв у тому чи іншому випадку (і одне життя - це цілий світ!), але чи не в першу чергу - підлість, яка супроводжує ці події. Але, як кажуть самі окупанти, сколько веревочке не виться, конец будет.

      Сподіваюсь, що було не тільки цікаво, а ще й корисно :)

      Видалити
    2. Так, згодна з тобою.
      І цікаво, і корисно :)

      Видалити
  5. Відповіді
    1. Та за що! Дай Боже вашим дідусю та бабусі здоров"я та довгого життя :)

      Видалити