Все ж таки дайджет, №3, оновлено

У блозі я оминаю теми економіки, ви помітили. Як у тому анекдоті, не хочется і вдома бачити станки :) Але, можливо, варто озвучити деякі цифри та факти, знання кишеню не обтяжують. Олю, тобі скоріш за все буде нецікаво, вибачай.

Розмовляючи сьогодні з окупованою територією про різні речі, мову вели у тому числі про те, за які гроші відновлювати покалічений регіон. Іншими словами, звідки брати інвестиції (є ще й таке приємне джерело як репарації, проте не будемо поки що ділити шкуру цяткованого міллю, але ще живого ведмедя).

В Україні падіння промислового виробництва за 2014-2015 роки прогнозується на рівні не меншому, ніж 13-14 відсотків, тому навіть якщо за найсприятливіших обставин війна закінчиться цього року, то наша економіка буде геть виснажена, у першу чергу це стосується головного постачальника інвестиційного капіталу в ринковій економіці - населення. Ми з вами населення і є, тож нема потреби пояснювати, що стало з нашими доходами та заощадженнями.

Так може "заграница нам поможет"?

Хто такий іноземний інвестор? Це така тварючка (у найкращому сенсі цього слова, уявіть, наприклад, котика), яка любить, щоб їй було сухо, затишно, комфортно. Щоб був потенціал високий, а ризики - не дуже. Не любить тварючка складнощів на кшталт недолугої податкової системи, незрозумілої грошово-кредитної політики, а головне - корупції. Знайомий портрет, еге ж? Незважаючи на усі ці сумнівні принади, протягом 23 років інвестиції з-за кордону до нас йшли. Давайте подивимось на статистику 2013 року. Усі діаграми та цифри - з сайту Держкомстату, якщо не зазначено інше.

Бачимо, що у структурі ПІІ - прямих іноземних інвестицій (а ними вважаються вкладення у акціонерний капітал резидента, що становлять не менше 10% його вартості) - переважає популярний курорт офшор Кіпр (тобто походження цих грошей достеменно нам невідоме, з великою ймовірністю це "відмиті" українські капітали), Німеччина та Нідерланди. Прямі інвестиції з України надходили до 46 країн світу, переважна частка - до того ж Кіпру (88,5%).

Які види економічної діяльності приваблюють інвесторів?

Наступним логічним кроком буде аналіз видів діяльності, яким надає перевагу перша четвірка інвесторів. Привертає увагу симетрія пріоритетів.

(недбало формулюю: "решта видів діяльності" - мається на увазі, що ПІІ у жоден з інших видів діяльності не перевищують вказаний розмір)

Висока частка переробної промисловості пояснює регіональну структуру ПІІ:

1 місце - м. Київ, 28040 млн. дол.

2 місце - Дніпропетровська область, 9092 млн. дол.

3 місце - Донецька область, 3510 млн. дол. Трикратний відрив від лідера, якщо не рахувати м. Київ.

4 місце - Харківська область, 2216 млн. дол.

5 місце - Київська область, 1948 млн. дол.

6 місце - Львівська область, 1706 млн. дол.

Іноземні інвестиції відігравали важливу роль у промисловому розвитку Південно-Східної України ХІХ-початку ХХ століття. Більшість українських металургійних заводів були засновані на кошти інозем­них капіталістів: англійських – завод Джона Юза з робітничим селищем Юзівка (тепер Донецьк); бельгійських – Дніпровський завод у селищі Кам’янському (тепер Дніпродзержинськ); французьких – Гданцівський біля Кривого Рогу. Російські капіталісти стали власниками заводів: Брянського – поблизу Катеринослава, Дружківського та Донецько-Юр’ївського – у Донбасі. Французький, бельгійський, англійський та німецький капітали зайняли ключові позиції в кам’яновугільній, залізорудній і металур­гійній промисловості України. Основними споживачами вугілля Півдня України були українські залізниці, металургійні підприємства, пароплавства, газові та цукрові заводи. Із нарощуванням обсягів продукції донецької вугільної промисловості збільшувався її вивіз на зовнішній ринок, зокрема до Болгарії та Італії. Джерело: 1. Дерев’янкін Т. І. Промисловий переворот на Україні. Питання теорії та історії / Т. І. Дерев’янкін. – К. : Наукова думка, 1975. – С. 111. 2. Хлібова Л. В. Промисловий переворот та особливості становлення індустріального суспільства в Україні [Електронний ресурс] / Л. В. Хлібова. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/13.DNI_2007/Istoria/21080.doc.htm  

Також читайте нарис Дениса Казанського "Как Донбасс, основанный европейцами, превратился в самый антиевропейский регион Украины".
 

Чи прийдуть іноземці до нас знову? Сподіваюсь, що так. На мою думку, у нашому випадку три множники приходу ефективного іноземного інвестора: (реформи)*(мир та політична стабільність)*(подолання корупції). Решта - складові.

Сьогодні усі ці множники якщо не дорівнюють нулю, то впевнено до нього прямують.

Подивіться на цей пророчий скріншот 2008 року (робила власноруч, але назву ЖЖ не захопило чомусь):

Рейтинги - це і наслідок обставин, що склались, і інструмент впливу. У випадку із Росією ми бачимо узгоджені танцювальні па рейтингових агенцій, які поетапно та по черзі знижують кредитні рейтинги окремих компаній, банків та країни в цілому. Токсичність економіки РФ для іноземних інвесторів та кредиторів зумовлена винятково її неадекватною зовнішньою політикою. У випадку з Україною маємо поєднання обох ролей рейтингу, з переважанням першої. Пекучий сором мають відчувати панове депутати, міністри, прокурори та інші за відсутність реформ, якою штрикають по суті нам, їх виборцям, в очі Захід та США, коли ті до них приходять по гроші та санкції для рф.

Трохи теорії.

Суверенний кредитний рейтинг – система умовних показників оцінки можливості і готовності уряду країни погашати випущені боргові зобов’язання в національній і іноземних валютах у відповідності до умов їх випуску. При визначенні рейтингу тієї чи іншої країни беруться до уваги два основні компоненти: політичний та економічний ризики. Перший елемент стосується готовності держави виконувати свої боргові зобов'язання і залежить від стабільності таких факторів, як політична система, соціальне середовище, міжнародні відносини. Економічний ризик характеризує ступінь спроможності країни виконувати свої боргові зобов’язання і залежить від таких факторів, як зовнішнє фінансове становище, гнучкість платіжного балансу, структура економіки і темпи її приросту, управління економікою і економічними перспективами. На практиці політичні та економічні ризики тісно переплітаються - так, уряд, не бажаючи виконувати свої боргові зобов’язання, зазвичай проводить економічну політику, котра зменшує його можливість в цьому плані.
До рейтингів можуть додаватися знаки «+/-» або цифрова модифікація (1, 2, 3) для демонстрації відносного положення всередині основної категорії і прогноз (позитивний/негативний) щодо підвищення або відповідно зниження рейтингу у короткостроковому періоді.

Порівняльні значення кредитних рейтингів різних агентств

	S&P	Fitch	Moody's
Мінімум ризику, виключно висока надійність вкладень	ААА	ААА	Ааа
Дуже гарна здатність виконувати зобов’язання	АА	АА	Аа
Досить висока надійність, проте країна більш вразлива до зовнішнього негативу	А	А	А
Досить висока надійність, проте чутливість до несприятливого впливу світової економіки ще вища	ВВВ	ВВВ	Ваа
Стан економіки непоганий, проте будь-які зміни можуть зіграти злий жарт	ВВ	ВВ	Ва
Поки що країна може виконувати свої зобов’язання, проте існує досить велика загроза погіршення ситуації	В	В	В
Високі кредитні ризики, проте якщо все буде добре, то економіка зможе впоратися з боргами	ССС	ССС	Саа
Дуже висока схильність до кредитних ризиків	СС	СС	Са
Платежі за кредитами проводяться, проте порушено процедуру банкрутства	С	С	С
Дефолт за фінансовими зобов’язаннями	D	D

Як результат згаданих вище про...колів, маємо:
22 грудня 2014 року. Рейтингове агентство Standard&Poor’s знизило довгостроковий суверенний рейтинг України в іноземній валюті до "ССС-" із "ССС", присвоївши їй негативний прогноз, через побоювання щодо затримки нового траншу фінансової допомоги країні і падіння обсягу валютних резервів. Негативний прогноз S&P відображає зростаючий ризик того, що без додаткової фінансової підтримки Україна може допустити дефолт за своїми зобов’язаннями, пише агентство.

14 лютого 2015 р. Міжнародна рейтингова агенція Fitch знизила довгостроковий рейтинг України в іноземній валюті з рівня "ССС" до "СС", незважаючи на фінансову допомогу Києву з боку МВФ. Це означає, що в агенції вважають дефолт України більш ймовірним, ніж раніше.
Експерти з Fitch кажуть, що 17,5 млрд доларів, які виділить МВФ, може не вистачити для запобігання дефолту. Вони припускають, що Києву, можливо, доведеться проводити реструктуризацію державного боргу за допомогою приватних кредиторів. ...
Серед чинників, які, на думку агенції, можуть ще більше погіршити рейтинг, - провал структурних реформ і подальше загострення конфлікту на Сході.

Не дивно, що першим на українські негаразди зреагував селективний іноземний капітал.

 Далі - розширена цитата.
 

З початку 2014 року Україна втратила сьому частину прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Причому такого відтоку, як за підсумками третього кварталу 2014, не було навіть під час світової фінансової кризи, пише газета «Капитал». На 1 жовтня обсяг вкладень акціонерного капіталу в українську економіку, накопичений з моменту початку інвестування, склав $48,5 млрд, повідомила Державна служба статистики. При цьому на 1 січня обсяг накопичених інвестицій сягав $56,9 млрд. За дев’ять місяців відтік капіталу зарубіжних інвесторів склав $10,3 млрд, тоді як прийшло за цей період трохи більше $1,9 млрд. Це означає, що з початку року портфель ПІІ схуд на $8,4 млрд.

Курсові втрати

Спираючись на дані Держстату, підсумки ІІІ кварталу цього року можна сміливо назвати одними з найбільш гнітючих для країни в плані інвестиційних втрат. Такого відтоку ПІІ не було навіть вісім років тому, коли Україна, як і весь світ, переживала фінансову кризу, що ознаменувалася для нашої країни рецесією та девальвацією гривні. Знецінення національної валюти цього разу справило на ПІІ більш відчутний тиск. Як сказано у звіті Держстату, $9,4 млрд з $10,3 млрд скорочення акціонерного капіталу відбулося саме через курсову різницю [курсова різниця - це перерахунок умовного мільона гривень у долари на початок та на кінець звітного року, в умовах падіння курсу гривні розрахунок ПІІ у доларовому еквіваленті зменшує їх обсяг].

При цьому чистий відтік інвестицій без урахування девальваційних втрат склав $967 млн.

Поряд зі стрімким виведенням коштів з України обсяг нових надходжень залишається низьким. Як зазначив керівник групи корпоративних фінансів та M&A компанії EY в Україні Владислав Остапенко, інвестори очікують стабілізації політичної ситуації в Україні, перш ніж вкладати в нашу країну кошти.

Надія на відновлення довіри інвесторів була після президентських виборів. Однак військовий конфлікт у Донецькій і Луганській областях нівелював таку можливість. В уряді схильні звинувачувати в цьому третю силу. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк в одному з виступів заявив, що нестабільність в Донбасі на руку російській стороні, зацікавленій у відході інвесторів з України взагалі і з Донбасу зокрема.

Фронтові витрати

Військові дії і ризик повномасштабної війни відлякують від ведення бізнесу в Україні як існуючих, так і потенційних інвесторів. Утім, було б несправедливо списувати всі невдачі виключно на ситуацію в Донбасі. Не менш насторожливим фактором для бізнесу в останні півроку були дії Національного банку, впевнена виконавчий директор Європейської бізнес асоціації (ЄБА) Анна Дерев’янко. В ІІІ кварталі особливо болючими для підприємців стали нововведення НБУ в сфері валютного регулювання і спроби заборони розрахунків за імпортними операціями без ввезення товару на територію України. Крім того, за словами Дерев’янко, бізнес не відчув реформ, заявлених владою. На додачу посилилася корупція. У зв’язку з цим, за словами представника ЄБА, члени її асоціації пропонують новій владі після формування уряду сконцентруватися на таких напрямках, як, зокрема, виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, проведення судової реформи, боротьба з корупцією, скорочення витратної частини бюджету в частині ефективності держвидатків і проведення податкової реформи.

Програма-мінімум

Про необхідність реформ постійно нагадують уряду і західні партнери, на яких так розраховують у Кабінеті міністрів. Як заявила раніше міністр торгівлі США Пенні Прітцкер, Україна може розраховувати на західний капітал, у тому числі й від Вашингтона, але тільки після проведення реформ. Причому починати їх потрібно вже зараз. Інша справа, що без урегулювання ситуації на сході країни найближчим часом до реформ справа може не дійти. «Цей конфлікт дійсно є стримуючим фактором для надходження нових інвестицій, а також негативно позначається на впровадженні необхідних реформ, адже фокус влади в 2014 році в першу чергу спрямований на поліпшення ситуації і протидію зовнішній агресії», – сказано у висновках ЄБА.

***

Найбільш іронічна річ ще у тому, що до справжніх реформ не готовий не тільки уряд, але й платники податків (це ж я вам вже розподвідала про свою мрію змінити систему виборів, так?). Проте не хочеться закінчувати на сумній ноті. Врешті решт, мене сьогодні двічи за вечір назвали оптимістом (така вже доля простих реалістів :). Що я можу покласти у чашу з білими камінчиками на терезах долі нашої багатостраждальної країни, не зачепивши особисті суб"єктивні відчуття?
Те, що цивілізований світ, зі своїми шкурними інтересами, побоюваннями та недоліками, незважаючи на наших телепнів при владі (мене вже нудить від власної коректності!), все ж за нас. Чи проти рф. Хтось більше за нас, хтось більше за себе, але загальної картини це не змінює.
Те, що хто може і хоче побачити в українському волонтерському русі явище, якого не знала новітня історія і яке здатне стати фундаментом нової України, той побачить.
Те, що навіть пересічний громадянин може долучитись до змін, відучивши себе давати хабарі.

***

Для тих, хто цікавиться інвестиційними можливостями України, пропоную сайт

http://investukraine.com/uk/