Прапалітіку

– Конституцію читали?
– так.
– джерелом влади в Україні є…?
– Верховна Рада!
– ні.
– Верховний суд!
– спробуйте ще!
– Конституція?
– хто її встановлює?
– Верховна Рада.
– ні.
– як його… етот… щяс…
– народ.
– о! точно! народ!
(Менти на атестації: хіт-парад найцікавіших діалогів)

Абсолютно аналогічний діалог був у мене вчора на додатковій сесії, тільки про джерело добробуту держави

я тут нескольких девочек в ленте просто пролистываю - от рукоделия ничего не осталось, одна политика. при чем длинно, путанно, со вставками видео и каких-то картинок непонятных... а были такие крутые мастерицы, такие классные работы были(((

(стилістика, орфографія та пунктуація - авторські, епіграф безіменний, бо такого у різних формулюваннях я начиталась-наслухалась за два роки вдоста, це просто під руку потрапило)

I need to vent.

Стисло та не плутано, хоча й не про мене йшла мова, бо я інтелектуально сумнівних знайомств не підтримую і крутою майстринею ніколи не була. Без картинок та відео.

Політика - це управління полісом, тобто державою та суспільством: πολίτης - громадянин, πόλις - місто. Нагадаю, що поліс - це місто-держава, міська громада у Стародавній Греції та Римі. Цитуючи Вікіпедію, "[в античну добу] політика визначалася як тотальний процес, жити в суспільстві означало жити обов'язково політично, оскільки політика виступала як всезагальна форма соціальних зв'язків".

Тепер слідкуємо за руками.
Ви живете у державі? Вітаю! Ви - правоздатна особа, з народження й до смерті.
Вам вже 18 років? Вітаю! Ви - дієздатна особа. Вам нема 18-ти? Ваша дієздатність замінюється дієздатністю батьків чи піклувальників.
Не буду забивати мізки деліктоздатністю, усвідомимо хоча б ці два слова.

Ви хочете гарантій дотримання прав людини (у випадку, якщо слова життя, гідність та свобода для вас щось та означають) у вашій державі?
Ви хочете мати освітлені вулиці та суд, якому можна довіряти?
Ви не хочете бути викинутим роботодавцем на вулицю без компенсацій?
Ви хочете мати певність, що самі, діти та онуки будуть жити у світі без воєн?
І при цьому ви кажете, що палітіка - ета фу, ета грязнає дєло і ат нас нічіво нє завісіт? А як же виділені вище зеленим слова Арістотеля? Чи все ж зрозуміло, що це маніпуляція тих, хто за всяку ціну прагне не допустити суспільного контролю за своєю діяльністю, пітніючи від самого лише словосполучення "громадянське суспільство"?

Політика - все ще фу?
Вітаю, давньогрецький ідіоте! "Лох - это судьба" ))) От тільки інші чим завинили?

P.S. А, мало не забула. Масовість нерозуміння того, що by default персональний блог - це простір для особистих інтересів людини в усій їх мінливості та багатогранності? Вербалізую цю нехитру думку ще раз, мені не складно.