Два полюси або Прапалітіку №2

Частина перша. "Візьми і зроби".

У коментарях допису про аполітичність я обіцяла дати приклад того, як можна і треба бути політично активним, при цьому не забруднивши свої руці у нашій високоолігархічний "еліті".

Знайомтесь - Олександр Рудоманов, 23-річний студент, який із гідною наслідування регулярністю та ефективністю ставить на вуха Укрзалізницю.

Інтерв"ю з Олександром на Цензор.нет (російською).
Оскільки Олександр - студент, то я маю що сказати, порівнюючи його зі своїми студіозусами. Як правило, з переважною частиною своїх учнів я зустрічаюсь на останньому курсі бакалаврської програми, коли до мене вони пройшли вже крізь стрій шіпцрутенів купу різних викладачів. Десь пів-семестру відбиваюсь від дурних (за наявності програми і робочої програми дисципліни, університетського положення про систему оцінки і контролю знань студентів тощо) запитань організаційного характеру. У процесі спілкування з"ясовується, що джерело цих запитань - постійне порушення моїми папєрєднікамі правил та вимог, зафіксованих у згаданих документах (включаючи тощо). Шановні, кажу, ваші права було порушено абсолютно брутально та безумовно. Ви намагались їх захистити? Та ну, кажуть мені, ви що, нам потім оцінки погані поставлять, а ще коли це викладачі нашої випускової кафедри... нащо нам проблеми...  Ну, розводжу руками, тоді звиняйте.

"Якщо подорож залізницею не принесла задоволення" - алгоритм дій від Олександра у випадку, якщо поїздка перетворюється на тортури (постіль брудна чи волога? дме з вікна або немає туалетного паперу? п'яний провідник нічого не робить? постійно палять в тамбурі?).

Частина друга. Звєріний аскал расійскага лібєралізма. 

Усі знають відомий вислів, що приписують Винниченку, про сферу, на якій закінчується російський лібералізм. Для певної частини моїх читачів це, звісно, абсолютна апологетика, певній і ріки крові співгромадян не заважать залишитись "внє палітікі" або все ще старанно у океані лайна вишукувати хороших рускіх, зачаровуватись, потім розчаровуватись - тут я не суддя, але на тлі нинішніх та очікуваних тенденцій гібридної війни (чи, скоріше, нав"язуваного гібридного замирення і забуття) не можу не залишити це хоча б для себе, щоб потім легше було знайти.

1. Надія Савченко та ліберальна расійская журналістика у особі Іллі Азара, лібретто ненаписаної опери у двох частинах. Читайте, воно того варте.
- Питання до Надії
- Відповідь Надії

Оновлення аж від червня 2016 року.
Тут, звичайно, основна увага на журналіста. Під час ув"язнення з мадмуазель савченко старанно ліпили героїню та патріотку, а тих, хто намагався заїкнутися про протилежне, цькували. Нині дбайливо викохана медведчуківським кланом троянська кобила повернулася та, оскільки "дєнєг нєт" і санкції треба терміново знімати, озвучила вже основні тези російської політики всюди, де змогла. Деяким особливо маніпульованим громадянам легко вибудувати абсолютно неадекватну принципу Оккама картину світу, в якій "надю Порох змушує озвучувати те, що сам сказати не наважується", але тут я вже не лікар.

2. Аркадій Бабченко та валинская рєзня. Тепер я бачила все :)

Аркашу (та й не тільки його) обурила пропозиція українців їздити в Україну в якості гостей, а не менторів чи моральних авторитетів. Вєлікорос - це не національність, так. На "щастя", знайшлось чимало малоросів, які радо запрошують старших з метрополії у гості, пропонуючи їм не зважати на вишиватників (о, ці фсбшні меми!), тож загалом патрєт дурного хохла не постраждав, отримавши лише пару подряпин.

3. Віталій Портніков та не найватніший росіянин. Сором вони ще можуть відчувати, але відповідальність - не візьмуть ані найменшої крихти. Росіянська ліберальна туса (Яковенко, інші та рядові 14%) накинулась на Віталія із вимогою визнати свою неправоту і не говорити повчально (те, що повчально при цьому звертаються вони - типове бревно у оці). Як хохол, він мусить йти слід у слід із старшими, а не висовуватись тут зі своїми репараціями та контрибуціями.

В якості пост скриптуму - хвилька мінору під час уявного польоту над сьогоднішнім #лядським цирком по вул. Грушевського. От не вір астрологам...

Хвилинка збігла :) Шануймося!