четвер, 25 лютого 2016 р.

Великий перфоманс: "Advent animals" Олени Коваль

Обіцяний перфоманс :)

Коли влітку минулого року до нас проїздом завітала Олена Коваль, то залишила по собі крім спогадів про приємне спілкування-щебетання та казкові роботи ще й маленьку круглу коробочку. Ось таку - 
 

...а в ній  сховався маленький (скоріше, чималенький!) зоопарк звіряток зі святкового календарю "Advent animals" від Brooke's Books Publishing - серії безкоштовних дизайнів (і вони все ще виходять), які Оленка не тільки вишила, але й творчо переосмислила деталі, від чого дизайни тільки виграли.

Маленьке промо...


...великого перфомансу! :)

понеділок, 22 лютого 2016 р.

Два береги Леоніда Кисельова

Василь Стус писав: ”У молодших сучасників найбільше ціную Василя Голобородька. Потім — Вінграновського і, звичайно, Леоніда Кисельова”.

субота, 20 лютого 2016 р.

***

Сто років як сконала Січ.
Сибір. І соловецькі келії.
І глупа облягає ніч
пекельний край і крик пекельний.
Сто років мучених надій,
і сподівань, і вір, і крові
синів, що за любов тавровані,
сто серць, як сто палахкотінь.
Та виростають з личаків,
із шаровар, з курної хати
раби зростають до синів
своєї України-матері.
Ти вже не згинеш, ти двожилава,
земля, рабована віками,
і не скарать тебе душителям
сибірами і соловками.
Ти ще виболюєшся болем,
ти ще роздерта на шматки,
та вже, крута і непокірна,
ти випросталася для волі,
ти гнівом виросла. Тепер
не матимеш од нього спокою,
йому ж рости й рости, допоки
не упадуть тюремні двері.
І радісним буремним громом
спадають з неба блискавиці,
Тарасові провісні птиці —
слова шугають над Дніпром.

Василь Стус. VI.1963

вівторок, 16 лютого 2016 р.

Два полюси або Прапалітіку №2

Частина перша. "Візьми і зроби".

У коментарях допису про аполітичність я обіцяла дати приклад того, як можна і треба бути політично активним, при цьому не забруднивши свої руці у нашій високоолігархічний "еліті".

Знайомтесь - Олександр Рудоманов, 23-річний студент, який із гідною наслідування регулярністю та ефективністю ставить на вуха Укрзалізницю.

Інтерв"ю з Олександром на Цензор.нет (російською).
Оскільки Олександр - студент, то я маю що сказати, порівнюючи його зі своїми студіозусами. Як правило, з переважною частиною своїх учнів я зустрічаюсь на останньому курсі бакалаврської програми, коли до мене вони пройшли вже крізь стрій шіпцрутенів купу різних викладачів. Десь пів-семестру відбиваюсь від дурних (за наявності програми і робочої програми дисципліни, університетського положення про систему оцінки і контролю знань студентів тощо) запитань організаційного характеру. У процесі спілкування з"ясовується, що джерело цих запитань - постійне порушення моїми папєрєднікамі правил та вимог, зафіксованих у згаданих документах (включаючи тощо). Шановні, кажу, ваші права було порушено абсолютно брутально та безумовно. Ви намагались їх захистити? Та ну, кажуть мені, ви що, нам потім оцінки погані поставлять, а ще коли це викладачі нашої випускової кафедри... нащо нам проблеми...  Ну, розводжу руками, тоді звиняйте.

"Якщо подорож залізницею не принесла задоволення" - алгоритм дій від Олександра у випадку, якщо поїздка перетворюється на тортури (постіль брудна чи волога? дме з вікна або немає туалетного паперу? п'яний провідник нічого не робить? постійно палять в тамбурі?).

Частина друга. Звєріний аскал расійскага лібєралізма. 

Усі знають відомий вислів, що приписують Винниченку, про сферу, на якій закінчується російський лібералізм. Для певної частини моїх читачів це, звісно, абсолютна апологетика, певній і ріки крові співгромадян не заважать залишитись "внє палітікі" або все ще старанно у океані лайна вишукувати хороших рускіх, зачаровуватись, потім розчаровуватись - тут я не суддя, але на тлі нинішніх та очікуваних тенденцій гібридної війни (чи, скоріше, нав"язуваного гібридного замирення і забуття) не можу не залишити це хоча б для себе, щоб потім легше було знайти.

1. Надія Савченко та ліберальна расійская журналістика у особі Іллі Азара, лібретто ненаписаної опери у двох частинах. Читайте, воно того варте.
- Питання до Надії
- Відповідь Надії

Оновлення аж від червня 2016 року.
Тут, звичайно, основна увага на журналіста. Під час ув"язнення з мадмуазель савченко старанно ліпили героїню та патріотку, а тих, хто намагався заїкнутися про протилежне, цькували. Нині дбайливо викохана медведчуківським кланом троянська кобила повернулася та, оскільки "дєнєг нєт" і санкції треба терміново знімати, озвучила вже основні тези російської політики всюди, де змогла. Деяким особливо маніпульованим громадянам легко вибудувати абсолютно неадекватну принципу Оккама картину світу, в якій "надю Порох змушує озвучувати те, що сам сказати не наважується", але тут я вже не лікар.

2. Аркадій Бабченко та валинская рєзня. Тепер я бачила все :)
Аркашу (та й не тільки його) обурила пропозиція українців їздити в Україну в якості гостей, а не менторів чи моральних авторитетів. Вєлікорос - це не національність, так. На "щастя", знайшлось чимало малоросів, які радо запрошують старших з метрополії у гості, пропонуючи їм не зважати на вишиватників (о, ці фсбшні меми!), тож загалом патрєт дурного хохла не постраждав, отримавши лише пару подряпин.

3. Віталій Портніков та не найватніший росіянин. Сором вони ще можуть відчувати, але відповідальність - не візьмуть ані найменшої крихти. Росіянська ліберальна туса (Яковенко, інші та рядові 14%) накинулась на Віталія із вимогою визнати свою неправоту і не говорити повчально (те, що повчально при цьому звертаються вони - типове бревно у оці). Як хохол, він мусить йти слід у слід із старшими, а не висовуватись тут зі своїми репараціями та контрибуціями.
В якості пост скриптуму - хвилька мінору під час уявного польоту над сьогоднішнім #лядським цирком по вул. Грушевського. От не вір астрологам...


Хвилинка збігла :) Шануймося!

неділя, 14 лютого 2016 р.

Shells Collection


Зима - не зима, весна - не весна, але коли у шухляді торохкотять мушлі, то літо завжди поруч, а ті, що зібрані власноруч, хоча й не настільки красиві та різноманітні порівняно із придбаними, зате не знали прісної води і досі пахнуть морем :)

понеділок, 8 лютого 2016 р.

À la guerre comme à la guerre

Перепрошую у всіх поціновувачів краси, що знову без "творчості", але тут така справа, цікава тим, кому цікава, шанувальники "Чёрного жемчуга" можуть гортати стрічку далі.

Так от, тут дехто аж надто спритний виявився. З інтерв"ю РБК засновника фірми "Первое решение" (Natura Siberica, Бабушка Агафья та інше раша-мильне) Андрєя Трубнікова:

— Почему у вас везде Natura Siberica, а в Эстонии — Natura Estonica?

— Это другой продукт. Natura Siberica там тоже есть, но там нет розницы, официального магазина нет, мы через дистрибьюторов работаем. Natura Estonica дешевле в три раза, чем Siberica. Она не такая натуральная, это масс-маркет. Мы положили в Natura Estonica эстонскую ромашку, чтобы показать, что мы любим Эстонию, чтобы они были довольны [A.V. - WOW!!!! Burst out crying!]. А то они вечно к нам подходили и спрашивали: а что это вы тут завод открыли? Очень подозрительно. А что это вы выбрали Эстонию? Не увезете ли нас в Сибирь? Это маленькая нация, они боятся всего: что придут русские, американцы, еще кто-нибудь [A.V. - WHY, OH WHY?! Do they know smth BAD 'bout 'balalayka' people? Stop pointing your dirty finger at 'someone']. У них уже органическая страна стала, они хотят теперь, чтобы все было органическое. Мы встречались с эстонским послом, я ему говорю: нам же по пути. Вы органическую делаете страну, а мы органическую косметику.

На самом деле мы потеряли Украину, там перестали покупать нашу косметику, сети перестали брать, потому что это российский товар. Мы потеряли рынок в 50 млн человек, он давал 15–20% нашей выручки. И мы решили сделать завод в Эстонии и через Эстонию зайти обратно на Украину. Сейчас начали уже в украинские «Ашаны» поставлять, теперь на нашей косметике написано: «мейд ин Эстония». В Польшу тоже заходить будем через Эстонию, потому что Польша тоже достаточно отрицательно к нам относится, исторически так сложилось [A.V. - All by myself itself *walks away singing*]. Мы еще в Китай сейчас идем, но там тоже проблемы [A.V. - SURPRISE ))))].

Нехай щастить, що я ще можу сказати.

P.S. Все ж без краси воно якось не то. Ось вам справжній black perl, а не яка-то імітація :)

вівторок, 2 лютого 2016 р.

Нотатки

1. Демонстраційний поїзд новим «Шовковим шляхом» успішно дістався до кінцевого пункту призначення
Як повідомляє мініфраструктури, в ніч на 31 січня перший демонстраційний поїзд по маршруту нового Шовкового шляху прибув у пункт призначення на станцію Достик Казахської дороги, що на кордоні з Китайською Народною Республікою.
Загалом тривалість маршруту склала 15,5 діб замість 11-12 анонсованих раніше. Затримки виникли у Чорному морі та на території Казахстану. Так, тривалість руху збільшилась через затримку порому на Чорному морі, спричинену штормом, та простій на станції Жанаарка через неузгодженість дій по оплаті казахській стороні.
Такі зміни у графіку під час тестового рейсу – нормальне явище. Його призначення полягає саме у спільному відпрацюванні маршруту операторами поїзду в кожній з країн-учасниць. Деморейс допоміг виявити можливі «вузькі місця» і зрозуміти, як уникати їх у майбутньому. Це стане основною для удосконалення логістики перевезень після запуску поїзда новим Шовковим шляхом на регулярній основі.
Зараз поїзд знаходиться на станції Достик. Наступним етапом буде його навантаження товарами для перевезення у зворотному напрямку.

Белоруссия и Литва присоединились к «Шелковому пути» в обход России
Кабинет министров Украины подписал с Литвой меморандум об объединении проекта «Шелковый путь» через Украину в Китай с проектом «Викинг». «Это означает, что в рамках нашего сотрудничества с Европейским союзом и реализации Соглашения о зоне свободной торговли к этому «Шелковому пути» будет подключена не только Украина, не только Грузия, Азербайджан, Казахстан и Китай, но и страны — члены Европейского союза», — сказал премьер-министр Украины Арсений Яценюк.

2. Прохання поширити інформацію про Всеукраїнський Центр допомоги учасникам АТО

3. Харківський бабак Тимко не побачив сьогодні своєї тіні, а отже весна буде ранньою, але затяжною :)