вівторок, 26 травня 2015 р.

Sunday walk

Абонент поки поза зоною досяжності, але після новини (для всіх - вже історії, але я гальмую зараз :)) про тему пісні манірної цьоці від ерефії на Євробаченні не можу стриматись і не виявити ознаки життя.
Вони співають про мир. Про мир, Карл!
Ну ОК, ось вам жидобандерівської "воєнщини" тоді.


вівторок, 19 травня 2015 р.

L'EAU

Знайшла останню свіжу конвалію на городі. Трохи зовсім невибагливих фото в якості вітання з-під завалів роботи. У нас тут ароматно, хоча й багато матюків, паперів і очиці червоніють.
Як можна приховати стрибаючий посекундно баланс білого? Правильно, якомога більше різноманітної постобробки у ФШ )))

субота, 16 травня 2015 р.

"Этим людям я адресовываю!", оновлено

Адресовываю вот это вот, эту русофобию, а именно - вирусный рекламный ролик, добрым людям в выходной посмеяться (кому выходной, кто фигачит работу...) :)



HOT UPDATE!
А тем временем нарисовалась горячая Новость! Путин, действительно, не хуйло. Путин - лох. Можно ли совмещать должности - вопрос отдельный. Смайлики неуместны, ибо 140 миллионов мини-путиных могут просто раздавить физически, даже без картонных "(Г)Армат"*, амок - он и есть амок. Простите, скрепы. Но поскольку в реальном мире их не хватило даже на крохотную Чечню, то на демаркацию украинско-китайской границы ставлю максимум лет пять.

*ХЗ що воно таке за "армата", але "гармата" - це "пушка" (рос.).

И самое главное - просто хорошие новости. 
Наткнулась в ФБ на Андрія Пишного и не смогла не поделиться. Позитив по рецепту Аллочки :)

Алексей Замирко - мегаволевой украинский парень родом из под Полтавы, солдат.
Марина Резник - голубоглазая, светящаяся изнутри 12 летняя школьница из Мариуполя.
Алексея вернули с того света после ранения в секторе ДАП ампутировав обе ноги. Это было немыслимо!
Марине чудом и мастерством украинских врачей сохранили жизнь после тяжелейшего осколочного ранения во время зверского обстрела жилых кварталов Мариуполя. Ошметок русского реактивного 122 мм снаряда перебил Марине позвоночник. После такого не выживают. Она - выжила!
Утром я проведывал Марину. Ее после сложнейшей, но успешной операции отправляем во вторник на реабилитацию в Трускавец. Прогнозы оптимистичные. Впереди тяжелейший путь восстановления. Предстоит научиться всему заново.
Голубые глаза светятся жизнью: пообещала, что будет ходить и что на свадьбу позовет. Верю! Прийду!
И вот буквально недавно получил фото от Алексея. Последний раз виделись дней десять тому, перед его отъездом на реабилитацию в Румынию. Алексей, сидя в инвалидном кресле, спокойно и пронизывающее уверенно, без надрыва и высокого слога говорил о своих планах. План был таким: стать на ноги, ходить, работать - жить! Глядя на Алексея старался не обращать внимание на увечия и смотреть в глаза. В глазах, как и у Марины, была жизнь. Много жизни!
Я верил, нет - я знал, у него получится. И Лёша, не подвел. Парень выжил и встал с кресла на ноги и будет жить!
Хороший день. Хорошие новости. Сильные люди победившие смерть. Невозможное возможно.
Хороших выходных.

четвер, 14 травня 2015 р.

Смугасті гори, хмари і любов

Наша маленька відпустка, завдяки чотириденним вихідним, пройшла в улюбленому селі Пилипець. Що може бути кращими ліками від метушні міста та забитого вщент інформаційного простору? Чоловік був із велосипедом, ще й з компанією таких же навіжених "байкерів", тож я мала повну свободу вибору - на яку гору дертись і у якій позі фотографувати квіточки :) Маю сказати, що вперше бачу Карпати так рано (зазвичай ми туди приїздили влітку), тож усе було новим - і плями снігу на зелено-брунатних схилах, і весняні квіти, яких немає у наших лісах. Звичною була тільки любов :) Оскільки весних барв далі буде замало, пропоную одразу увімкнути музичний супровід, щоб жваво і знову ж таки, про любов :)

вівторок, 12 травня 2015 р.

Ми вдома.
Настрій - дивний. Все ще балансую між відчуттям того, що ти не належиш світу, яке охоплює мене у вагоні потягу, та відчуттям належності усього світу тобі, що огортає душу, коли стоїш на самоті, а під ногами майже кілометр спуску.
Відпочила чудово :). Як наслідок - кортить рубати канати, палити мости, звільняти шухляди.

Фотографій пейзажів буде мало, тому що мильниця з від душі кропнутою матрицею годиться лише на макроквіточки, тож, пані Лоцман, фотозвіт за вами :)

Олександр Антонюк. Крок назовні


четвер, 7 травня 2015 р.

"Ще треті півні не співали..."

...а команда стилістів та фотографів майстерні "Треті півні" вже, мабуть, продумувала деталі нової фотосесії. Мені дуже подобається, що вони не зловживають макіяжем, образи виходять дуже природні, легкі. Піарю красу абсолютно безкоштовно, до речі, так завжди буває, коли люди роблять свою справу з душею :) Усі світлини містять копірайти, сторінку у Фейсбуці знайдете за потреби самі.

Спочатку - два моїх найулюбленіших фото, ну і далі є на що подивитись :)
Шануймося!


вівторок, 5 травня 2015 р.

Дайджест №8. Культ? Ура! (оновлено 2)

...или черного кобеля не отмоешь добела.

Предстоящему посвящается. На выходных я буду топтать не киевские тропы и выпаду из инфопространства по независящим от меня причинам, так что, дорогой дневник, принимай следующую запись хроники немного загодя.

субота, 2 травня 2015 р.

May Day

Запрошую вас на прогулянку парком Кіото, у якому знов розквітли сакури - поки що тоненькі високі палички, густо пересипані біло-рожевим цвітом.
Сьогодні буде дуже багато фото, тож тицяти "далі" - на свій страх та ризик :)